Багатьом людям хочеться вірити, що майже щоденний келих-другий червоного вина або інших алкогольних напоїв є корисним для їхнього здоров’я. Та чи не є це міфом, ґрунтованим на псевдонауці та маркетингу?

Ідея того, що вино є корисним харчовим продуктом, з’явилася на світ у 1991 році, у серії популярної в США програми новин «60 хвилин». У цьому випуску йшлося про те, ніби вживання червоного вина відповідало за «французький парадокс», тобто знижений ризик смерті від серцево-судинних захворювань у мешканців Франції, незважаючи на більш високий рівень холестеролу в їхній дієті.

Гіпотеза полягала в тому, ніби саме наявність у вині антиоксидантних поліфенолів була причиною французького парадоксу. Багато позитивних результатів приписувалося сполуці під назвою «ресвератрол», але вміст ресвератролу в келиху червоного вина об’ємом у 150 мл (5 унцій) становить усього 0,03–1,07 мг, а в білому вині — 0,01–0,27 мг. Подальші дослідження продемонстрували, що в такого дуже низького рівня ресвератролу немає зв’язку з будь-якою корисною дією зі зниження смертності від серцево-судинних захворювань, від раку чи загальної смертності.1 

Ресвератрол корелює з різноманітними корисними для здоров’я ефектами, але найкращим буде вживати його в складі дієтичних добавок, щоб його денна доза становила 500–1000 мг. Знадобилося б приблизно 500–1000 келихів вина, щоб набути стільки ресвератролу.

У вині також є й інші поліфеноли з антиоксидантними властивостями, потенційно корисні для серцево-судинної системи. Однак рівні цих сполук набагато нижчі за наявні в харчових продуктах та дієтичних добавках із підтвердженою корисною дією на серце.

Вкрай малоймовірно, що саме вино відповідає за «французький парадокс», якщо врахувати чинники, що стосуються харчування та способу життя. По-перше, деякі популяційні дослідження показали, що вживання всього одного келиха вина на місяць захищало від серцево-судинних захворювань. Це так мало, що дуже малоймовірно, щоб такий чинник відповідав за якусь спостережувану корисну дію.2 Корисні захисні властивості легко пояснюються іншими чинниками, що стосуються харчування та способу життя. Наприклад, Копенгагенське кардіологічне дослідження показало, що особи, які пили вино, вживали також удвічі більше овочів та фруктів на день.3

Нарешті, багато людей надають занадто великого значення ролі вина як частини середземноморської дієти, найкраще документованої дієтичної методики для зміцнення здоров’я серця. Ця дієта є багатим джерелом корисних сполук, як-от поліфенолів та інших фітохімічних речовин, навіть якщо не звертати уваги на вино. Етиловий спирт як складник дієти не несе ніякого корисного впливу, натомість є клітинним токсином, що піддає стресу антиоксидантні механізми. З огляду на ризик для здоров’я від навіть помірного рівня споживання вина, має сенс зосередитися на харчових продуктах та дієтичних добавках, які містять корисні для серця сполуки, а не на червоному вині.4 

Помірне вживання алкоголю та рівень смертності

Американська кардіологічна асоціація та інші медичні організації в усьому світі припускають, що помірне вживання алкоголю може бути дещо корисним для здоров’я, але сучасніші дані свідчать, що це не так. Крім того, Всесвітня організація охорони здоров’я чітко стверджує, що етиловий спирт є токсичною речовиною, яка завдає значної шкоди здоров’ю та суспільству.

Вживання алкоголю корелює зі значними токсичними ураженнями мозку, печінки, травної системи, серця, кровоносних судин, імунної системи тощо. Алкогольні напої здатні також збільшувати ризик кількох різновидів раку; Міжнародне агентство з дослідження раку класифікує їх як канцерогенні. 

Розглядаючи дані щодо впливу етилового спирту на здоров’я, спершу важливо визначити «помірне» вживання алкоголю, яким зазвичай називають вживання 100–200 грамів етилового спирту на тиждень. 

Давайте подивимося, скільки вина для цього знадобиться. В одній пляшці вина (750 мл) п’ять келихів по 150 мл (5 унцій), з яких 12 % — етиловий спирт. Отже, один келих містить 14 грамів чистого етилового спирту. Те ж стосується 355 мл (12 унцій) 5 % пива чи 44 мл (1,5 унції) горілки, вміст етилового спирту в якій становить 40 %.

Вживання 100–200 грамів етилового спирту на тиждень — це один-два алкогольні напої на день. Головне питання полягає в тому, чи сприяє щотижневе вживання 100–200 грамів етилового спирту здоров’ю чи довголіттю? Відповідь — категоричне «ні».

Насправді, згідно з докладним метааналізом, опублікованим у медичному журналі The Lancet, у людей, яким виповнилося 40 років, вживання 200 грамів етилового спирту на тиждень здатне спричинити зменшення очікуваної тривалості життя на 1-2 роки в порівнянні зі вживанням 100 мг.5 В осіб віком до 40 років вживання алкоголю не корелює з будь-якими корисними ефектами та несе лише шкоду.

Незважаючи на наявні свідчення протилежного, «обмежений» рівень споживання алкоголю може бути дещо корисним для осіб, старших за сорок років. Це становить менше одного келиха вина на тиждень чи ще триваліший період. Такий рівень споживання алкоголю є набагато нижчим за один-два келихи вина на день.

Проблеми з метаболюванням алкоголю 

Етиловий спирт є клітинним токсином, а те, як його метаболює організм, потенційно може спричинити ще значніше токсичне ураження. Коли етиловий спирт потрапляє до печінки, фермент під назвою алкогольдегідрогеназа (АДГ) метаболює його в ще токсичнішу сполуку, ацетальдегід, що приблизно в 1000 разів шкідливіший за етиловий спирт.

Ацетальдегід є основною причиною багатьох шкідливих ефектів алкоголю та навіть самого процесу виникнення залежності. Деяким людям бракує достатнього рівня чи активності ферменту під назвою ацетальдегіддегідрогеназа (АЛДГ). Таких людей зазвичай сильніше вражає шкідлива дія алкоголю та алкогольна залежність. Причина цього полягає в тому, що ацетальдегід не розщеплюється належним чином. У нормі АЛДГ перетворює ацетальдегід на оцтову кислоту та воду.

Брак АЛДГ здатний спричинити «алкогольне почервоніння», тобто червоне забарвлення обличчя, шиї, плечей, а в деяких випадках і всього тіла після вживання алкогольних напоїв. Він також корелює з прискореним серцебиттям, нудотою та головними болями. 

Дефіцит АЛДГ є одним із найпоширеніших спадкових ферментних дефіцитів. Ним у світі вражено приблизно 8 % населення; в Азії цей показник становить 35–40 %. Людям, які страждають на такий дефіцит та регулярно стикаються з алкогольним почервонінням, варто взагалі уникати вживання алкоголю, бо вони ризикують завдати своїм клітинам особливо сильної шкоди.

Шкідлива дія алкоголю

Вживання алкоголю є згубним на клітинному рівні в будь-якій дозі, але зі збільшенням дози така його дія стає все сильнішою. Знову ж таки, етиловий спирт та ацетальдегід є безпосередньо токсичними для клітин. 

Ось ще низка шкідливих властивостей етилового спирту:

  1. Етиловий спирт є джерелом порожніх калорій. Кожна порція алкогольного напою містить приблизно 100–150 калорій. Організм перетворює етиловий спирт переважно на жирні кислоти.
  2. Вживання алкоголю погіршує баланс цукру в крові та може спричинити реактивну гіпоглікемію (низький рівень цукру в крові). 
  3. Етиловий спирт є депресантом центральної нервової системи, що може стати причиною погіршення настрою та зниження рівня енергії. 
  4. Етиловий спирт перешкоджає виробленню енергії (АТФ), тож може спричинити втомлюваність та брак витривалості.
  5. Майже у всіх людей регулярне споживання алкоголю спричиняє жирове інфільтрування печінки та погіршення її роботи.
  6. Вживання алкоголю спроможне інгібувати засвоєння поживних речовин чи спричиняти виснаження їхніх запасів — особливо це стосується водорозчинних вітамінів, як-от вітамінів групи B, і мінералів. 
  7. Вживання алкоголю здатне звести нанівець багато корисних наслідків фізичної активності.
  8. Етиловий спирт може погіршити імунітет та здатність організму загоювати пошкодження.
  9. Вживання алкоголю спроможне знизити рівень секреції гормону росту людини (соматотропного гормону, СТГ) на цілих 70 відсотків.

І це перелік лише фізіологічних ефектів етилового спирту. Загальні збитки від алкоголю та алкоголізму для суспільства та охорони здоров’я є невимірними. І все ж — за оцінюванням експертів, вони становлять близько 2,5 % валового внутрішнього продукту (ВВП) розвинених країн,6 що відповідає приблизно 525 мільярдів доларів для Сполучених Штатів Америки.

Як захистити печінку

Найголовнішим у захисті від шкідливої дії етилового спирту для тих осіб, які вирішили все ж вживати алкоголь, буде обмеження такого вживання щонайбільше однією порцією на добу. Порція — це щонайбільше один келих вина в 150 мл (5 унцій), 355 мл (12 унцій) пива чи 44 мл (1,5 унції) горілки на добу. Усе, що перевищує цей рівень, може завдати суттєвої шкоди вашому здоров’ю.

Якщо ви вживаєте алкоголь, надзвичайно важливо захищати та підтримувати печінку, навіть якщо ваш рівень його споживання низький чи помірний — і, зрозуміло, якщо він є вищим за це. Навіть помірного вживання алкоголю може вистачити для жирового інфільтрування печінки. Печінка є основним органом, що відповідає за метаболювання та виведення токсинів, тож такі ознаки пошкодження та погіршення її роботи є досить важливими. 

Жирова хвороба печінки також поширена в людей із надмірною вагою. Скидання ваги часто допомагає повністю усунути цей симптом ураження печінки.

Найважливіші дієтичні рекомендації для підтримання правильної роботи печінки — це уникання рафінованого цукру та білого борошна, пиття щонайменше 1420 мл (48 унцій) води на день та споживання великої кількості овочів, які особливо важливі своїм високим вмістом водорозчинних харчових волокон та фітохімічних речовин, які сприяють виведенню токсинів. 

Деякі харчові продукти можуть бути кориснішими за інші, бо вони містять поживні та фітохімічні речовини, потрібні організму для утворення та активування десятків ферментів, які беруть участь у різних фазах виведення токсинів. До таких харчових продуктів належать:

  • Часник, бобові, цибуля, яйця та інші харчові продукти з високим вмістом сірки
  • Гарні джерела водорозчинних харчових волокон, як-от груші, вівсяні висівки, яблука та бобові 
  • Овочі з родини капустяних, зокрема броколі, брюссельська та білоголова капуста
  • Артишок, буряк, морква, зелень кульбаби та багато трав і спецій, таких як куркума, кориця та імбир

Щодо дієтичних добавок, ось ключові поради:

Базові дієтичні добавки для загального стану здоров’я

  • Сильнодійний мультивітамінний комплекс із мінералами: етиловий спирт перешкоджає засвоєнню та правильному метаболюванню більшості вітамінів та мінералів, особливо вітаміну A, вітамінів групи B, магнію та цинку.
  • Вітамін D3: низький рівень вітаміну D3 є поширеним явищем у більшості дорослих людей, а особливо в осіб із порушеннями роботи печінки.
  • Риб’ячий жир: етиловий спирт порушує обмін жирних кислот. Вживання дієтичних добавок із високим рівнем жирних кислот омега-3 може сприяти виправленню ситуації.
  • Вітамін C: вживання алкоголю збільшує потребу у вітаміні C та інших антиоксидантах.7

Додаткові дієтичні добавки для сприяння роботі печінки

  • Глутатіон або N-ацетилцистеїн (NAC чи просто ацетилцистеїн): 500–1200 мг на добу. Глутатіон здатний сприяти розщепленню етилового спирту та ацетальдегіду. Він також є надзвичайно важливим для захисту печінки від пошкоджень.8 Ацетилцистеїн перетворюється організмом на глутатіон.9
  • L-карнітин: дієтичні добавки з L-карнітином продемонстрували здатність значно сприяти захисту від спричиненого алкоголем жирового інфільтрування печінки та поліпшувати її роботу.10,11 
  • R-альфа-ліпоєва кислота: цей антиоксидант здатний захистити клітини печінки і стимулювати активність АЛДГ із розщеплення ацетальдегіду.12
  • Екстракт розторопші плямистої: найважливіший рослинний засіб, спроможний сприяти захисту печінки від пошкоджень.13  
  • Розчинні харчові волокна (PGX®, яблучний пектин, гуарова камедь тощо): харчові волокна є надзвичайно важливими для здорової мікрофлори та правильної роботи бар’єрної функції кишкового тракту, тож здатні знизити навантаження на печінку. 

Джерела:

  1. Semba RD, Ferrucci L, Bartali B, Urpí-Sarda M, Zamora-Ros R, Sun K, Cherubini A, Bandinelli S, Andres-Lacueva C. Resveratrol levels and all-cause mortality in older community-dwelling adults. JAMA Intern Med. 2014 Jul;174(7):1077-84.
  2. Lieber CS. Alcohol and health: a drink a day won't keep the doctor away. Cleve Clin J Med. 2003 Nov;70(11):945-6, 948, 951-3. 
  3. Gronbaek M, Deis A, Sorensen TIA, Becker U, Schnohr P, Jensen G. Mortality associated with moderate intakes of wine, beer or spirits. BMJ 1995; 310:1165–1169.
  4. Santos-Buelga C, González-Manzano S, González-Paramás AM. Wine, Polyphenols, and Mediterranean Diets. What Else Is There to Say? Molecules. 2021 Sep 12;26(18):5537.
  5. BD 2020 Alcohol Collaborators. Population-level risks of alcohol consumption by amount, geography, age, sex, and year: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2020. Lancet. 2022 Jul 16;400(10347):185-235.
  6. Manthey J, Hassan SA, Carr S, Kilian C, Kuitunen-Paul S, Rehm J. What are the Economic Costs to Society Attributable to Alcohol Use? A Systematic Review and Modelling Study. Pharmacoeconomics. 2021 Jul;39(7):809-822.
  7. Lecomte E, Herbeth B, Pirollet P. Effect of alcohol consumption of blood antioxidant nutrients and oxidative stress indicators. Am J Clin Nutr 1994;60:255-261.
  8. Sacco R, Eggenhoffner R, Giacomelli L. Glutathione in the treatment of liver diseases: insights from clinical practice. Minerva Gastroenterol Dietol. 2016;62(4):316-324.
  9. Šalamon Š, Kramar B, Marolt TP, Poljšak B, Milisav I. Medical and Dietary Uses of N-Acetylcysteine. Antioxidants (Basel). 2019;8(5):111.
  10. Sachan DS, Rhew TH, Ruark RA. Ameliorating effects of carnitine and its precursors on alcohol-induced fatty liver. Am J Clin Nutr 1984;39:738-744.
  11. Li N, Zhao H. Role of Carnitine in Non-alcoholic Fatty Liver Disease and Other Related Diseases: An Update. Front Med (Lausanne). 2021 Aug 9;8:689042.
  12. Li RJ, Ji WQ, Pang JJ, Wang JL, Chen YG, Zhang Y. Alpha-lipoic acid ameliorates oxidative stress by increasing aldehyde dehydrogenase-2 activity in patients with acute coronary syndrome. Tohoku J Exp Med. 2013 Jan;229(1):45-51.
  13. Aghemo A, Alekseeva OP, Angelico F, et al. Role of silymarin as antioxidant in clinical management of chronic liver diseases: a narrative review. Ann Med. 2022 Dec;54(1):1548-1560.
  14. Chi X, Pan CQ, Liu S, Cheng D, Cao Z, Xing H. Regulating Intestinal Microbiota in the Prevention and Treatment of Alcohol-Related Liver Disease. Can J Gastroenterol Hepatol. 2020 Dec 17;2020:6629196.