Високий рівень холестеролу — дуже поширена проблема. Це також складна й дещо суперечлива тема. Холестерол зазвичай ділять на два основні різновиди: ЛПНЩ та ЛПВЩ. Як правило, ЛПНЩ-холестерол називають «поганим» холестеролом, а ЛПВЩ-холестерол — «хорошим». Та перш ніж навіть почати обговорення природних підходів до високого рівня холестеролу, треба торкнутися деяких розбіжностей щодо опублікованих досліджень теми холестеролу та серцевих захворювань взагалі.

Холестерол та суперечки на тему зниження його рівня

Статинові ліки для зниження рівня холестеролу — це великий бізнес. Найбільший серед них хіт усіх часів — «Ліпітор». На сьогодні загальна вартість проданого «Ліпітору» складає понад 150 мільярдів доларів. Це створює очевидні й чималі фінансові стимули заохочувати продовження та збільшення об'ємів призначання пацієнтам ліків, що знижують рівень холестерину.

Через це виникає потреба у відкритих та об'єктивних дослідженнях для оцінювання їхньої ефективності. На жаль, нинішня усталена система публікації досліджень ліків від холестеролу викликає занепокоєння та деякі важливі питання.

Майже всі дослідження холестеролу, спонсоровані фармацевтичною промисловістю, здійснюються через одну організацію. Ця група дослідників фінансово пов'язана з тією ж промисловістю. Більше ні в кого немає доступу до необроблених даних більшості досліджень різних засобів від підвищеного рівня холестеролу. Така секретність викликає серйозне занепокоєння, бо дослідження виявили, що повторний незалежний аналіз даних клінічних випробувань часто демонструє зовсім інші результати. Хоча дослідницьку групу й було нещодавно розширено включенням незалежної комісії з нагляду, деякі питання лишаються актуальними.

Обсяг використання лікарських засобів для зниження рівня холестеролу було значно поширено для первинного запобігання серцевим захворюванням. Первинне запобігання — це вживання лікарських засобів від холестеролу пацієнтами з групи низького ризику, щоб запобігти серцевим захворюванням. У редакційній статті журналу The Journal of the American Medical Association від 2016 року висловлено чітку позицію щодо якості даних із теми використання статинових лікарських засобів для первинного запобігання. Автори стверджують, що ця якість не сягає ні рівня B, ні навіть рівня C. Іншими словами, дослідження, на яких базуються рекомендації щодо зниження підвищеного рівня холестеролу в пацієнтів, що належать до групи низького ризику, є дуже неякісними.

Проблема частково полягає в недоброякісній методології дослідження, використання якої було дозволено до 2006 року. Більшість ранніх досліджень застосування статинових лікарських засобів є потенційно підозрілими. Цікаво, що в більш якісних клінічних випробуваннях, опублікованих після 2006 року, як правило, у статинів не було виявлено сприяння зниженню смертності. Якщо захворювання серця є найбільшим вбивцею людей, а винен у цьому холестерол — здавалося б, зниження ризику смерті за допомогою зниження рівня холестеролу має бути досить корисною справою.

Але, як правило, сучасні дослідження цього не показують. Підсумовуючи всі наявні проблеми, деякими дослідниками у 2016 році навіть було сказано, що ефективність та безпечність статинових лікарських засобів «не ґрунтується на дослідженнях». Враховуючи цей безлад в опублікованій літературі про зниження рівня холестеролу, що ж насправді можна порекомендувати?

Чи є високий рівень холестеролу шкідливим?

Уже багато років відомо, що дуже високий рівень ЛПНЩ-холестеролу може бути спричинений генетичними проблемами. Це порушення має назву «сімейна гіперхолестеринемія»; в хворих на неї часто ще в молодому віці розвиваються серцеві захворювання. Воно вважається «взірцевим порушенням», що демонструє зв'язок між холестеролом та серцевими захворюваннями. І воно дійсно показує, що високий рівень холестеролу збільшує ризик серцевих захворювань та смерті. Але, як це найчастіше трапляється в медицині, твердження, що холестерол завжди є шкідливим, виявляється надмірним спрощенням.

Хоча дослідження з цієї теми відрізняються досить суперечливим характером, вони неодноразово демонстрували захисні властивості або зменшення шкоди від високого рівня холестеролу з віком. Наявні дані показують, що після 65 років підвищені рівні загального холестеролу, ЛПНЩ-холестеролу та ЛПВЩ-холестеролу можуть позитивно впливати на стан здоров'я людини, зменшуючи смертність. Холестерол бере участь в імунних реакціях, що захищають організм від інфекцій — важливість цього може зростати з віком.

З іншого боку, є також дані, які свідчать про те, що зниження рівня холестеролу після серцевого нападу може виявитися корисним. Іншими словами, якщо в пацієнтів уже спостерігаються тяжкі та небезпечні для життя сердечні захворювання, зниження рівня холестеролу дійсно здатне сприяти зменшенню ризику виникнення проблем із серцем у майбутньому.

То що ж це нам дає?

Якщо ваш рівень холестеролу дуже високий та вам менше 65 років — його, скоріш за все, варто знизити. У пацієнтів, що перенесли серцевий напад чи схильні до високого ризику серцевих порушень, зниження підвищеного рівня холестеролу здатне, ймовірно, також сприяти запобіганню майбутніх проблем. В інших випадках недоліки опублікованих досліджень не дають точно визначити, що буде кращим. Нам відчайдушно потрібні додаткові незалежні клінічні випробування. Також нам, ймовірно, варто припинити посилатися та покладатися на деякі зі старих досліджень зниження рівня холестеролу.

У разі потреби знизити рівень холестеролу зазвичай першим чином звертаються до статинових лікарських засобів. На жаль, деякі пацієнти погано переносять такі медикаменти. Вони також збільшують ризик захворювання на діабет. За наявності відповідних показань натуральні способи знизити рівень холестеролу можуть стати розумним вибором для людей, які мають із цим певні проблеми.

Природні підходи до підвищеного рівня холестеролу

На щастя для тих, кому треба знизити рівень холестеролу, є низка природних підходів, що можуть у цьому допомогти.

1. Дієта

Дієта може бути важливим чинником у зниженні рівня холестеролу — різновиди жирів, що ми споживаємо, здатні збільшити чи зменшити ризик. Трансжирні кислоти, трансжири — це штучні жири, що відрізняються підвищеною стабільністю й довшим строком придатності. На жаль, вони також відрізняються явним негативним впливом на здоров'я серця.

Споживання трансжирів підвищує рівень ЛПНЩ-холестеролу та збільшує ризик серцевого нападу, інсульту й смерті. Доведено, що трансжирам немає місця в здоровій дієті. Якщо жир позначено в списку інгредієнтів як «гідрогенізований» — це трансжир, його не варто споживати.

У дієт, багатих на мононенасичені жирні кислоти, виявлено можливість значного позитивного вплив на рівень холестеролу та захворювання серця. Оливкова олія відрізняється високим вмістом мононенасиченого жиру. Є багато свідчень того, що здобування 20% калорій із мононенасиченого жиру може знизити ризик виникнення проблем із серцем, навіть зменшуючи на 20% кількість серцевих нападів.

Горіхи також відомі своїми корисними для серця властивостями. Численні дослідження виявили зниження рівня загального та ЛПНЩ-холестеролу в разі споживання горіхів. Як правило, 45 грамів горіхів на день буде розумною кількістю. Найбільш доведені корисні властивості волоських горіхів та мигдалю, однак дослідження фундукупекануфісташокгоріхів кеш'юмакадамії та арахісу також свідчать про їхню корисність.

2. Розчинні харчові волокна

Харчові волокна є дуже важливими для здоров'я. Деякі з останніх досліджень демонструють, що кожні додаткові сім грамів харчових волокон здатні зменшити ваш ризик серцевих захворювань на 9%. Розчинні харчові волокна, які можна знайти у вівсілушпинні насіння подорожника чи насінні льону здатні дещо сприяти зниженню рівня загального та ЛПНЩ-холестеролу. Вони, ймовірно, роблять це, зв'язуючи холестерол у травному тракті та виводячи його з організму.

3. Екстракт бергамоту

Бергамот — це фрукт із роду цитрусових, розміром приблизно як апельсин, але з зеленувато-жовтою шкіркою. Ним уже довгі роки ароматизують чай «Ерл Ґрей». Нещодавно проведені клінічні випробування екстракту бергамоту продемонстрували його здатність знижувати рівень холестеролу. Згідно з результатами аналізу всіх досліджень, що торкалися впливу бергамоту на рівень холестеролу, він у них переважно демонстрував значні користі властивості. Зниження рівня загального холестеролу сягало 31%, а ЛПНЩ-холестеролу — 40%. Автори дійшли висновку, що бергамот може стати перспективною альтернативою для керування рівнем холестеролу.

4. Фітостероли

Фітостероли — це стероли рослинного походження, в яких було виявлено потенційні протизапальні та антиоксидантні властивості. Згідно з результатами досліджень, вони також можуть бути корисними для регулювання рівня цукру в крові, а також для зниження рівня холестеролу. Дослідження виявили, що щоденне вживання приблизно 2 грамів фітостеролів може знизити рівень ЛПНЩ-холестеролу на 8–10%.

Багато фітостеролів можна знайти в горіхах, насінні, оліях, бобах та цільних злаках — це, можливо, є одним із джерел їхніх корисних для здоров'я властивостей. Фітостероли також є жиророзчинними та, як видається, найкраще діють, якщо їх споживати з їжею та жиром. Способи екстрагування та обробки фітостеролів, що входять до складу дієтичних добавок, можуть бути надзвичайно важливими для їхніх терапевтичних властивостей.

5. Часник

Незважаючи на суперечливі результати, отримані за минулі роки в межах досліджень корисного впливу часнику на рівень холестеролу, в найбільшому з останніх метааналізів цей вплив виявився досить значним. У середньому за допомогою дієтичних добавок із часником рівень загального холестеролу було знижено на 17 мг/дл, а рівень ЛПНЩ — на 9 мг/дл. Автори дійшли висновку, що ці корисні властивості можуть на 38% знизити ризик виникнення проблем із серцем у середньої 50-річної людини.

Висновок

Високий рівень холестеролу — це складна проблема, підбір найкращих варіантів вирішення якої потребує подальшого неупередженого вивчення. Зниження рівня холестеролу здатне сприяти зменшенню ризику розвитку чи погіршення серцевих захворювань у людей віком до 65 років, а також у пацієнтів, які перенесли серцевий напад чи належать до групи ризику щодо проблем з серцем.

Хоча рівень холестеролу й можна знизити звичайними способами, натуральні альтернативи часто мають менше побічних ефектів. Згідно з опублікованими результатами досліджень, дієта та деякі дієтичні добавки — бергамот, фітостероли, часник тощо — можуть значно допомогти.

Посилання:

  1. Brumley J. The 15 all-time best-selling prescription drugs. Kiplinger.com. https://www.kiplinger.com/slideshow/investing/t027-s001-the-15-all-time-best-selling-prescription-drugs/index.html. Published 2017. Accessed March 18, 2021.
  2. Jaklevic M. The secret reasons why statins may not be as useful as we think. HealthNewsReview.org. https://www.healthnewsreview.org/2016/11/why-statin-guidelines-might-be-biased/. Published 2016. Accessed March 18, 2021.
  3. Krumholz HM, Peterson ED. Open access to clinical trials data. JAMA. 2014;312(10):1002-1003. doi:10.1001/jama.2014.9647
  4. Brown C. Statin-use debate creates furor at The BMJ. CMAJ. 2014;186(11):E405-E406. doi:10.1503/cmaj.109-4825
  5. DuBroff R, de Lorgeril M. Cholesterol confusion and statin controversy. World J Cardiol. 2015;7(7):404-409. doi:10.4330/wjc.v7.i7.404
  6. Lorgeril M, Ravaeus M. Beyond confusion and controversy, can we evaluate the real efficacy and safety of cholesterol-lowering with statins? J Cont Bio Res. 2016;1(1):67. doi: 10.15586/jcbmr.2015.11
  7. Roy G, Boucher A, Couture P, Drouin-Chartier JP. Impact of diet on plasma lipids in individuals with heterozygous familial hypercholesterolemia: A systematic review of randomized controlled nutritional studies. Nutrients. 2021;13(1):235. Published 2021 Jan 15. doi:10.3390/nu13010235
  8. Bathum L, Depont Christensen R, Engers Pedersen L, Lyngsie Pedersen P, Larsen J, Nexøe J. Association of lipoprotein levels with mortality in subjects aged 50 + without previous diabetes or cardiovascular disease: a population-based register study. Scand J Prim Health Care. 2013;31(3):172-180. doi:10.3109/02813432.2013.824157
  9. Tuikkala P, Hartikainen S, Korhonen MJ, et al. Serum total cholesterol levels and all-cause mortality in a home-dwelling elderly population: a six-year follow-up. Scand J Prim Health Care. 2010;28(2):121-127. doi:10.3109/02813432.2010.487371
  10. Petursson H, Sigurdsson JA, Bengtsson C, Nilsen TI, Getz L. Is the use of cholesterol in mortality risk algorithms in clinical guidelines valid? Ten years prospective data from the Norwegian HUNT 2 study. J Eval Clin Pract. 2012;18(1):159-168. doi:10.1111/j.1365-2753.2011.01767.x
  11. Newson RS, Felix JF, Heeringa J, Hofman A, Witteman JC, Tiemeier H. Association between serum cholesterol and noncardiovascular mortality in older age. J Am Geriatr Soc. 2011;59(10):1779-1785. doi:10.1111/j.1532-5415.2011.03593.x
  12. Sanchez A, Mejia A, Sanchez J, Runte E, Brown-Fraser S, Bivens RL. Diets with customary levels of fat from plant origin may reverse coronary artery disease. Med Hypotheses. 2019;122:103-105. doi:10.1016/j.mehy.2018.10.027
  13. Shah B, Thadani U. Trans fatty acids linked to myocardial infarction and stroke: What is the evidence?. Trends Cardiovasc Med. 2019;29(5):306-310. doi:10.1016/j.tcm.2018.09.011
  14. Altamimi M, Zidan S, Badrasawi M. Effect of tree nuts consumption on serum lipid profile in hyperlipidemic individuals: A systematic review. Nutr Metab Insights. 2020;13:1178638820926521. Published 2020 Jun 15. doi:10.1177/1178638820926521
  15. Hammad S, Pu S, Jones PJ. Current evidence supporting the link between dietary fatty acids and cardiovascular disease. Lipids. 2016;51(5):507-517. doi:10.1007/s11745-015-4113-x
  16. Threapleton DE, Greenwood DC, Evans CE, et al. Dietary fibre intake and risk of cardiovascular disease: systematic review and meta-analysis. BMJ. 2013;347:f6879. Published 2013 Dec 19. doi:10.1136/bmj.f6879
  17. Trautwein EA, McKay S. The role of specific components of a plant-based diet in management of dyslipidemia and the impact on cardiovascular risk. Nutrients. 2020;12(9):2671. Published 2020 Sep 1. doi:10.3390/nu12092671
  18. Lamiquiz-Moneo I, Giné-González J, Alisente S, et al. Effect of bergamot on lipid profile in humans: A systematic review. Crit Rev Food Sci Nutr. 2020;60(18):3133-3143. doi:10.1080/10408398.2019.1677554
  19. Salehi B, Quispe C, Sharifi-Rad J, et al. Phytosterols: From preclinical evidence to potential clinical applications. Front Pharmacol. 2021;11:599959. Published 2021 Jan 14. doi:10.3389/fphar.2020.599959
  20. Gylling H, Plat J, Turley S, et al. Plant sterols and plant stanols in the management of dyslipidaemia and prevention of cardiovascular disease. Atherosclerosis. 2014;232(2):346-360. doi:10.1016/j.atherosclerosis.2013.11.043
  21. Ried K, Toben C, Fakler P. Effect of garlic on serum lipids: an updated meta-analysis. Nutr Rev. 2013;71(5):282-299. doi:10.1111/nure.12012