ВІДМОВА ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ:Цей блог не призначений для встановлення діагнозу...
This blog does not intend to provide diagnosis, treatment, or medical advice. Read more. The content provided on this blog is for informational purposes only. Please consult with a physician or other healthcare professional regarding any medical or health-related diagnosis or treatment options. Information on this blog should not be considered as a substitute for advice from a healthcare professional. The claims made about specific products throughout this blog are not approved to diagnose, treat, cure, or prevent disease.
Автор: Д-р Майкл Мюррей, лікар-натуропат
Лізин, він же L-лізин є незамінною амінокислотою, тобто організм його не виробляє та має споживати з їжею чи у складі дієтичних добавок.
L-лізин є ніби будівельним матеріалом для таких білків організму, як колаген; також він необхідний для вироблення гормонів, антитіл та ферментів. Ще він бере участь у процесах росту та розвитку, засвоєння кальцію, належної роботи головного мозку, відновлення після травм тощо. В організмі людини L-лізин також перетворюється на карнітин, потрібний для транспортування жирних кислот до мітохондрій та вироблення енергії.
Найвища концентрація L-лізину міститься в багатих на білки харчових продуктах, як-от у м’ясі, рибі та інших морепродуктах, молочних продуктах, сої, а також у горіхах та насінні.
Дієта, яка містить достатньо білків, зазвичай буде забезпечувати потреби організму в L-лізині (приблизно 2,5 г на добу).
Якщо в дієті бракує L-лізину, додатковим вживанням лише цієї амінокислоти не обійтись. Власне, в разі дієт із низьким рівнем споживання білків вживання лише L-лізину продемонструвало здатність ще сильніше погіршувати білковий вміст дієти1. Через це вживання дієтичних добавок із самим лише L-лізином не рекомендовано особам, які дотримуються бідної на білки дієти.
Натомість таким особам рекомендовано вживати дієтичні добавки, у складі яких є всі незамінні амінокислоти чи високоякісні джерела білків, як-от молочна сироватка чи яєчний білок.
Вживання дієтичних добавок із L-лізином може стати в пригоді у п’яти різних ситуаціях.
Є два різновиди вірусу простого герпесу (англ. Herpes simplex virus), він же ВПГ: тип 1 (ВПГ-1) найчастіше спричиняє появу губного герпесу (так званої «застуди на губах»), а тип 2 (ВПГ-2) є причиною майже 90 % випадків генітального герпесу (ще 10 % спричиняє ВПГ-1).
На початковій стадії зараження ВПГ-1 може виникати лихоманка, болючі набряки та відкриті виразки на яснах і на внутрішньому боці щік, або болюче запалення горла, яке зазвичай розвивається через 2–12 днів після контакту з хворим на ВПГ-1. Рецидиви здебільшого обмежуються губним герпесом/висипами.
Симптоми першого епізоду генітального герпесу можуть включати свербіння чи печіння; біль у ногах, сідницях чи в зоні геніталій; виділення з піхви; відчуття тиску в зоні живота. Через кілька днів на враженій ділянці зазвичай з’являються висипи. Висипи можуть також бувають на шийці матки в жінок чи в сечовивідних шляхах у чоловіків. Ці невеликі червоні горбки можуть розвиватися у прищі чи болючі відкриті виразки. За кілька днів виразки зазвичай вкриваються кіркою, а потім заживають без рубців. До інших симптомів, які можуть супроводжувати первинний епізод генітального герпесу, належать лихоманка, головний біль, біль у м’язах, болюче чи утруднене сечовипускання, виділення з піхви та набряклі залози в паховій зоні.
Після первинного зараження ГПВ-1 чи ГПВ-2 цей вірус потрапляє до сенсорних нейронів у кінцевій частині спинного мозку та оселяється там. Здебільшого після цього вірус засинає, стає неактивним. У деяких людей, однак, він може активуватися знову. Коли вірус реактивується, він переміщується вздовж нервів до шкіри, де розмножується на поверхні в зоні первинних висипів герпесу чи біля неї, утворюючи нові висипи. Він може також реактивуватися без утворення видимих висипів.
L-лізин завдячує своєю популярністю результатам дослідження in vitro (у пробірках), проведеного у 1960-х роках, яке продемонструвало його противірусну активність2. За даними цього дослідження, причина такої дії L-лізину полягає в блокуванні L-аргініну (іншої амінокислоти). Через те, що дія L-лізину значною мірою зумовлена цим пригніченням дії L-аргініну, щоб вживання дієтичних добавок із L-лізином було ефективним, потрібно обмежити споживання харчових продуктів, багатих на L-аргінін та бідних на L-лізин.
На додаток до досліджень in vitro (у пробірках), які вказують на необхідність такого подвійного підходу, результати подвійних сліпих досліджень дієвості дієтичних добавок із L-лізином продемонстрували суперечливі результати щодо уникання багатих на L-аргінін харчових продуктів3.
Коли L-лізин давали в дозах від 1 г тричі на день разом з обмеженням споживання багатих на L-аргінін та бідних на L-лізин харчових продуктів, таких як горіхи та насіння, шоколад, арахіс та желатин/колаген, результати спостерігалися дуже гарні3-6. Наприклад, у межах одного подвійного сліпого дослідження, у якому брали участь особи з рецидивуючими висипами герпесу, L-лізин оцінили як дієвий чи дуже дієвий 74 % учасників, на відміну від групи плацебо, де цей показник становив лише 28 %4. У групі, учасники якої вживали L-лізин, рецидивів було менше, симптоми були менш вираженими, а виразки загоювалися швидше.
Позитивні результати спостерігалися й у межах поздовжного (протягом тривалого часу) дослідження , у якому брали участь особи з рецидивуючим ГПВ-2, у яких траплялося щонайменше чотири рецидиви на рік6. Після першого року вживання дієтичної добавки з L-лізином (500 мг на добу) і дотримання дієти з обмеженням споживання багатих на L-аргінін та бідних на L-лізин харчових продуктів кількість рецидивів на рік знизилася на 63 %, а загоєння виразок прискорилося на 49 %. Дослідження цих пацієнтів тривало 8 років, і вони весь цей час дотримувалися графіку споживання 500 мг L-лізину на добу протягом 30 днів кожні 12 місяців та дієти з обмеженням споживання багатих на L-аргінін та бідних на L-лізин харчових продуктів. Якщо учасники відчували початок рецидиву, вони негайно збільшували дозу L-лізину до одноразового вживання 3 г на день до зникнення симптомів. Такий графік продемонстрував здатність значно знижувати частоту рецидивів та прискорювати одужання в разі рецидиву.
З усіх наявних клінічних даних можна зробити висновок, що найкращі результати досягаються, якщо вживати L-лізин заздалегідь із метою профілактики чи починати вживання одразу після появи симптомів (у продромальній фазі), і водночас обмежити споживання багатих на L-аргінін та бідних на L-лізин харчових продуктів3.
Згідно з попередніми результатами наукових досліджень на тваринах та людях, L-лізин може відігравати певну роль у полегшенні відчуття тривожності чи стресу. Наприклад, одним дослідженням було показано, що додавання лізину до пшеничного борошна в селах Сирії сприяло зниженню показників тривожності та рівня кортизолу (гормону стресу)7.
У межах іншого подвійного сліпого клінічного дослідження, проведеного в Японії, тижневе пероральне споживання дієтичних добавок із L-лізином (2,64 г на добу) та L-аргініном (2,64 г на добу) продемонструвало здатність полегшувати відчуття стресу та тривожності, а також знижувати рівень кортизолу та хромограніну-A (маркеру стресу) у слині8.
L-лізин необхідний для утворення колагену, основного білка матриксу сполучної тканини, з якого формуються сухожилля, зв’язки та кістки. Він також є тим міжклітинним цементом, що утримує на місці шкіру та інші тканини. Споживання дієтичних добавок із L-лізином може стимулювати вироблення колагену9. Засіб для місцевого нанесення, що містить 15 % L-лізину, показав здатність сприяти швидшому загоєнню ран, ніж звичайно чи в разі використання плацебо10.
L-лізин та інші незамінні амінокислоти необхідні для здоров’я кісток11. L-лізин може сприяти поліпшенню засвоєння кальцію. У межах одного дослідження на людях зі зниженою мінеральною щільністю кісток вживання дієтичної добавки з кальцієм, зв’язаним із L-лізином, значно підвищувало біодоступність кальцію12.
Карнітин — це вітаміноподібна сполука, яку організм утворює з L-лізину. Карнітин відповідає за транспортування довголанцюгових жирних кислот до розташованих у клітинах мітохондрій, які виробляють енергію. Вживання дієтичних добавок із L-лізином здатне підвищити рівень карнітину в крові, що може свідчити про стимульований L-лізином синтез карнітину13.
Джерела:
