У животі вирує ураган? Це відчуття знайоме багатьом із нас. Соцопитування громадян США показали, що більш ніж половина дорослих американців потерпають через хронічний дискомфорт у кишечнику та шлунку. Інші дослідження показують аналогічні цифри щодо Азії, Росії та Європи. Багатьом людям частково або повністю позбавитися безлічі проблем із кишечником допоможе зміна раціону, прийом пробіотиків і/або добавок із травними ферментами. Розгляньмо переваги кожного з цих засобів. 

Понад 2000 років тому Гіппократ сказав: «Усі хвороби починаються в кишечнику». Важливо зрозуміти не лише першопричину проблеми в кишечнику, але й те, як пробіотики та травні ферменти можуть допомогти відновити баланс.

Основні причини хронічного розладу кишечника або синдрому негерметичності кишечника:

  • надмірний ріст шкідливих бактерій у кишечнику; 
  • харчові алергії та непереносимість певних продуктів;
  • недостатність травних ферментів.

Комплексні рішення:

  • зміна раціону: виключення продуктів, що викликають симптоми (найпоширеніші з них – молочні продукти, пшениця, кукурудза та соя);
  • прийом штамспецифічних пробіотиків для збільшення різноманітності кишкової мікрофлори;
  • прийом травних ферментів, які допомагають організму засвоювати поживні речовини

Чому так багато людей потерпають через захворювання шлунково-кишкового тракту?

Прихильники основних сучасних теорій припускають, що більшість проблем із травленням є результатом швидких змін у довкіллі, продуктах харчування та сільському господарстві. Ці зміни, разом із новими технологіями харчової промисловості, впливають на склад нашого раціону, кількість і якість споживаної їжі та викликають схильність до харчової алергії та непереносимості продуктів. Більшість лікарів погодяться з тим, що порівняно з людьми минулих поколінь ми точно хворіємо більше. 

Виробники харчових продуктів використовують більше пестицидів, антибіотиків, гормонів росту та інших «інновацій» для підвищення обсягу випуску продукції. Усі ці зміни не обходяться без наслідків. Вважається, що люди еволюціонують недостатньо швидко, щоб встигати за більш швидкими змінами в їжі.

Крім того, шкідливими для кишечника можуть бути й такі фактори, як надмірне й зовсім не потрібне використання антибіотиків для людей і тварин, надмірна залежність від препаратів, що знижують кислотність тощо. 

Так створюється дисбаланс, який призводить до запалення в кишечнику й може спричинити або погіршити перебіг багатьох захворювань шлунково-кишкового тракту. Дехто вважає, що нам потрібно повернутися до стилю харчування наших предків – мисливців і збирачів. Це поширений аргумент прихильників палеодієти  чи первісної дієти.

За останнє десятиліття ми дізналися багато нового про те, наскільки важливою є гарна робота травної системи. Навіть такі захворювання, як кислотний рефлюкс, синдром подразненого кишечника (СПК), хвороба Крона, целіакія та виразковий коліт, наразі вважають зумовленими змінами в харчуванні та мікробіоті кишечника.

Дослідження показують, що прийом добавок із  пробіотиками  може не лише позитивно впливати на мікробіоту, але й допомагати в лікуванні симптомів і захворювань, які традиційно не асоціюються зі здоров'ям кишечника. 

Захворювання, не пов'язані з кишечником, за яких допомагає прийом пробіотиків:

  • Тривога та депресія
  • Алергії та автоімунні захворювання
  • Серцево-судинні захворювання
  • Гіпертонія
  • Підвищений рівень холестерину
  • Інсулінорезистентність, переддіабет і цукровий діабет
  • Хвороби нирок
  • Зайва вага та ожиріння

Історія пробіотиків

Вживання ферментованих продуктів і їх потенційна користь обговорюються в науковому співтоваристві давно. Людство вживає ферментовані продукти, починаючи з десятого тисячоліття до н. е., і найчастіше такі продукти приймали для зміцнення здоров'я. 

Одне з найперших досліджень пробіотиків провів Ілля Мечников у 1905 році. Мечников виявив, що довголіття жителів Болгарії, яких він вивчав, було пов'язане із вживанням кисломолочних продуктів. Перша в історії згадка про виділення пробіотика зафіксовано в 1917 р.: Альфред Ніссле виділив штам E. coli, який мав низку захисних властивостей. Нам також вдалося зрозуміти, що пребіотики, які є їжею для кишкової мікрофлори людини, також дуже важливі для нашого здоров'я.

У відповідь на дедалі більшу популярність пробіотиків та інтерес до мікробіоти кишечника добавки з пробіотиками почала вивчати наукова спільнота. Завдяки сплеску наукових досліджень тепер ми маємо переконливі докази, які свідчать, що вживати пробіотичні добавки корисно не лише для кишечника, а й здоров'я загалом.

Як можуть допомогти пробіотики

Основна недуга, яку покликані лікувати добавки з пробіотиками, називається дисбактеріозом. Дисбактеріоз – це стан, за якого кишечник втрачає важливу різноманітність тисяч штамів бактерій, що населяють його й підтримують наше здоров'я. 

Звичка до фастфуду й старіння теж негативно впливають на кишечник. Ще нам відомо, що кишечник дітей, які народилися шляхом кесаревого розтину й не отримували грудне молоко, відрізняється від кишечника дітей, які народилися природним шляхом і перебували на грудному вигодовуванні. 

Коли з мікрофлори кишківника зникає унікальний вид бактерій, нерідко він втрачається назавжди. У найкращому разі на відновлення цього виду можуть піти місяці чи роки. Хоч як би ми змінювали свій спосіб життя, неможливо повністю відновити різноманітність кишкової мікрофлори без використання добавок із пробіотиками. 

Мірою усунення шкідливих факторів пробіотики можуть сприяти покращенню здоров'я кишечника за рахунок повторного заселення його корисними бактеріями та відновлення балансу кишкової мікрофлори.

Хоч пробіотики можуть продавати у вигляді окремих штамів, багато доступних формул містять комбінацію різних штамів, таких як перераховані нижче. Рекомендована доза зазвичай становить від 5 до 100 мільярдів КУО. Багато людей починають прийом із невеликого дозування й поступово збільшують його до великого. Можливо, такий спосіб зручніший для травної системи. 

Вивчені штами бактерій, що використовуються в пробіотиках:

Штами корисних дріжджів

Прийом добавок із травними ферментами як альтернатива пробіотикам

Як згадувалося вище, іншим способом боротьби з непереносимістю продуктів є прийом добавок із травними ферментами. Основна ідея прийому добавок із травними ферментами полягає в тому, що ферменти розщеплюють компоненти їжі, які погано переносяться організмом, на більш легкозасвоювані речовини. Мета полягає в тому, щоб допомогти уникнути поширених побічних ефектів: газоутворення, здуття або діареї. Найкраще й зовсім уникати споживання продуктів, що викликають непереносимість, але це не завжди можливо.

Користь пробіотиків має більш загальний характер, наприклад відновлення мікрофлори кишечника; лікування ж кишкових розладів травними ферментами має дуже тонку терапевтичну спрямованість. Мета добавки з травним ферментом – розщеплення компонентів їжі, які погано переносяться або погано перетравлюються. 

Зараз травні ферменти та їх користь із медичного погляду рекламуються набагато менше, ніж добавки з пробіотиками, але численні дослідження показують, що ферменти допомагають у лікуванні шлунково-кишкових симптомів і захворювань, таких як СПК та здуття живота через погану переносимість продуктів. 

Я рекомендував би приймати добавки з травними ферментами всім, хто відчуває хронічний дискомфорт у шлунку, особливо після того, як було перепробувано різні види пробіотиків. Багато хто приймає  пробіотичну добавку разом із травним ферментом.

Часто використовувані травні ферменти та сфера їх застосування

  • Молочні ферменти (лактаза)  допомагають людям із непереносимістю молочних продуктів, розщеплюючи молекули лактози для запобігання симптомам непереносимості лактози 
  • Протеолітичні ферменти (бромелайн, папаїн) допомагають розщеплювати білки
  • Глютенові ферменти допомагають розщеплювати глютен
  • Ліпаза: розщеплює жири, може знижувати утворення жирного випорожнення.
  • Альфа-галактозидаза: «Біно» (Beano), розщеплює цукри, що зброджують, і зменшує здуття живота.

Здоров'я кишечника – річ суто індивідуальна

Нелегко буває знайти відповідь на запитання «Чому в мене такі проблеми з кишечником?». Для багатьох людей корінь проблеми лежить у сукупності багатьох факторів, і універсального рецепту просто немає. Кишечник – фантастично складна система органів. Той самий мікробіом. Немає іншої такої частини тіла (за винятком хіба що головного мозку), яка могла б наблизитися до його колосального рівня складності. 

У людини приблизно 25 000 різних генів, які визначають усю її структуру. І при цьому наразі науці відомо більш ніж 3,3 мільйона унікальних генів, що є в нашому кишковому мікробіомі. Це частково пояснює, як мало ми поки що знаємо про кишечник і скільки загадок нам ще належить розгадати. Згодом, я впевнений, ми зможемо дізнатися про нього більше. 

Джерела:

*Висловлюю особливу подяку бакалавру наук Остіну Боудену, який допоміг мені підготувати матеріали для цієї статті.

  1. Milligan, Phylllis. “New Survey Reveals More than Half of Americans Are Living with Gastrointestinal Symptoms and Not Seeking Care from a Doctor.” New Survey Reveals More than Half of Americans Are Living with Gastrointestinal Symptoms and Not Seeking Care from a Doctor | AbbVie News Center, 2013, news.abbvie.com/news/new-survey-reveals-more-than-half-americans-are-living-with-gastrointestinal-symptoms-and-not-seeking-care-from-doctor.htm.
  2.  Mössner, Joachim, and Volker Keim. “Pancreatic Enzyme Therapy.” Deutsches Aerzteblatt Online, 2011, doi:10.3238/arztebl.2011.0578.
  3. Smits, Samuel A., et al. “Seasonal Cycling in the Gut Microbiome of the Hadza Hunter-Gatherers of Tanzania.” Science, vol. 357, no. 6353, 2017, pp. 802–806., doi:10.1126/science.aan4834.
  4. Barbut, F. “Managing Antibiotic Associated Diarrhoea.” Bmj, vol. 324, no. 7350, 2002, pp. 1345–1346., doi:10.1136/bmj.324.7350.1345.
  5. Ianiro, Gianluca, et al. “Digestive Enzyme Supplementation in Gastrointestinal Diseases.” Current Drug Metabolism, vol. 17, no. 2, 2016, pp. 187–193., doi:10.2174/138920021702160114150137.
  6. Kaur, Nirmal, et al. “Intestinal Dysbiosis in Inflammatory Bowel Disease.” Gut Microbes, vol. 2, no. 4, 2011, pp. 211–216., doi:10.4161/gmic.2.4.17863.
  7. Nath, Arijit, et al. “Biological Activities of Lactose-Based Prebiotics and Symbiosis with Probiotics on Controlling Osteoporosis, Blood-Lipid and Glucose Levels.” Medicina, vol. 54, no. 6, 2018, p. 98., doi:10.3390/medicina54060098.
  8. Liu, Yuying, et al. “Probiotics in Autoimmune and Inflammatory Disorders.” Nutrients, vol. 10, no. 10, 2018, p. 1537., doi:10.3390/nu10101537.
  9. Ciorba, Matthew A. “A Gastroenterologist's Guide to Probiotics.” Clinical Gastroenterology and Hepatology, vol. 10, no. 9, 2012, pp. 960–968., doi:10.1016/j.cgh.2012.03.024.
  10. Tsai, Yu-Ling, et al. “Probiotics, Prebiotics and Amelioration of Diseases.” Journal of Biomedical Science, vol. 26, no. 1, 2019, doi:10.1186/s12929-018-0493-6.
  11. Liu, Yuying, et al. “Probiotics in Autoimmune and Inflammatory Disorders.” Nutrients, vol. 10, no. 10, 2018, p. 1537., doi:10.3390/nu10101537.
  12. Fuller, R. “Probiotics in Human Medicine.” Gut, vol. 32, no. 4, 1991, pp. 439–442., doi:10.1136/gut.32.4.439.
  13. Jia, Kai, et al. “The Clinical Effects of Probiotics for Inflammatory Bowel Disease.” Medicine, vol. 97, no. 51, 2018, doi:10.1097/md.0000000000013792.
  14. Kaur, Nirmal, et al. “Intestinal Dysbiosis in Inflammatory Bowel Disease.” Gut Microbes, vol. 2, no. 4, 2011, pp. 211–216., doi:10.4161/gmic.2.4.17863.
  15.  Sniffen, Jason C., et al. “Choosing an Appropriate Probiotic Product for Your Patient: An Evidence-Based Practical Guide.” Plos One, vol. 13, no. 12, 2018, doi:10.1371/journal.pone.0209205.
  16. Ianiro, Gianluca, et al. “Digestive Enzyme Supplementation in Gastrointestinal Diseases.” Current Drug Metabolism, vol. 17, no. 2, 2016, pp. 187–193., doi:10.2174/138920021702160114150137.
  17. Löhr, J.‐M., et al. “The Ageing Pancreas: a Systematic Review of the Evidence and Analysis of the Consequences.” Journal of Internal Medicine, John Wiley & Sons, Ltd (10.1111), 23 Mar. 2018, onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/joim.12745.
  18. Spagnuolo, R., et al. “P.07.12 Beta-Glucan, Inositol And Digestive Enzymes In Patients With Inflammatory Bowel Disease Associated With Irritable Bowel Syndrome.” Digestive and Liver Disease, vol. 48, 2016, doi:10.1016/s1590-8658(16)30228-6.
  19. Mitea, C, et al. “Efficient Degradation of Gluten by a Prolyl Endoprotease in a Gastrointestinal Model: Implications for Coeliac Disease.” Gut, vol. 57, no. 1, 2007, pp. 25–32., doi:10.1136/gut.2006.111609.