ВІДМОВА ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ:Цей блог не призначений для встановлення діагнозу...
This blog does not intend to provide diagnosis, treatment, or medical advice. Read more. The content provided on this blog is for informational purposes only. Please consult with a physician or other healthcare professional regarding any medical or health-related diagnosis or treatment options. Information on this blog should not be considered as a substitute for advice from a healthcare professional. The claims made about specific products throughout this blog are not approved to diagnose, treat, cure, or prevent disease.
Автор: Д-р Майкл Мюррей, лікар-натуропат
Перш ніж будь-який вірус зможе інфікувати горло, носові пазухи, дихальні шляхи або легені, він має спочатку пройти або потрапити в організм через слизову оболонку. Вона є першим бар'єром для інфекцій; другою лінією захисту є імунна система. Існує два шляхи, через які вірус потрапляє у легені та викликає серйозні пошкодження. Основний маршрут пролягає через дихальну систему, другорядний - через шлунково-кишковий тракт
Слизова оболонка, що вкриває нашу респіраторну систему, є першою лінією захисту від вірусних інфекцій. Вона складається переважно з клітин, відомих як війчасті епітеліальні клітини. Зовнішня поверхня цих клітин вкрита структурою, схожою на волосинки, що називаються війками. Війки формуються в пучки та діють як щіточки, які переміщують виділення дихальних шляхів, мікроорганізми та сміття вгору по дихальним шляхам, зрештою виводячи усе це через ніс або рот. На поверхні клітин війчастого епітелію розташовані два шари слизу. Слиз виробляє інший тип епітеліальних клітин, які називають келихоподібними. Більш легкий слиз перемішується з пучками війок, тоді як густіший шар знаходиться поверх. Слиз складається з муцину - комбінації білків, утворених у комплексі з цукрами.
Головною функцією слизової оболонки та слизу є захист від потрапляння будь-яких мікроорганізмів або частинок в легені. Усередині легенів знаходяться спеціалізовані епітеліальні клітини, які не мають війок. Келихоподібних клітин в легенях також немає. У легенях є тонкі епітеліальні клітини, сполучна тканина та кровоносні капіляри, призначені для виконання функції доставлення кисню в кров та обміну його на вуглекислий газ. Потрапляння в легені певних часточок або мікроорганізмів може спричинити досить серйозні проблеми, оскільки там майже немає захисту. Важливість здоров’я слизу та слизової оболонки дихальних шляхів для запобігання вірусної інфекції неможливо переоцінити, оскільки хвороби, пов’язані з поганим функціонуванням цієї захисної системи, можуть підвищувати ризик більш серйозних інфекцій.
Другорядним шляхом потрапляння вірусів у організм є шлунково-кишковий тракт. Шлунково-кишковий тракт містить ряд захисних механізмів за межами слизової оболонки. Найбільш потужними елементами є травні секрети, зокрема шлункова кислота та травні ферменти. Структура імунної системи кишківника також набагато більша. Якщо вірус зможе оминути ці захисні бар’єри та інфікувати шлунково-кишковий тракт, то, відповідно, може й потрапити у кровотік, інфікуючи легені. Іншим фактором, що значно підвищує ризик інфікування через другорядні шляхи, є дефіцит травних ферментів. Добре відомо, що дефіцит ферментів підшлункової залози є основним фактором ризику для всіх вірусних респіраторних інфекцій. Фактично, замісна ферментна терапія є ключовим медичним підходом до зниження ризику легеневих інфекцій у таких пацієнтів. Ферменти здатні не лише розщеплювати білки та протеазу, що надходять з їжею, а й білки, що вкривають клітинні стінки вірусів. Віруси містять протеїни, що виступають поза межі мембранних стінок та відіграють надважливу роль у інфекційному процесі. Без цих протеїнів вірус просто не зможе проникнути у клітини людського тіла. Добавки протеази також ефективні для підтримки слизового бар'єра в дихальних шляхах.
Різниця між легкою та серйозною інфекцією, ймовірно, залежить від кількох факторів. Найважливішим є вірусне навантаження, з яким стикається людина. Якщо вірусне навантаження досить високе, то ризик розвитку серйозної інфекції значно зростає.
Іншим чинником, що обумовлює ступінь важкості респіраторних інфекцій, може бути здатність вірусу потрапляти через дихальні шляхи далі в легені. Вірусна інфекція дихальних шляхів зазвичай починається в носі та поширюється вниз по дихальним шляхам. Чим нижче просувається інфекція, тим вона серйозніша та складніша. Слід пам’ятати, що клітини легенів дуже погано захищені. Під час перебігу вірусної інфекції легень їхні епітеліальні клітини пошкоджує не лише сам вірус, а й імунна реакція організму на інфекцію. Якщо реакція імунної системи та очищення швидкі, інфекцію можна стримати та очистити організм за кілька днів. Проте, якщо імунна відповідь недостатня або надмірно агресивна, це може призвести до значного пошкодження.
Враховуючи вищезгадане, стає зрозуміло, що першим кроком до зміцнення захисних систем від респіраторних інфекцій чи будь-яких інших сторонніх організмів, які атакують дихальну систему, має бути підтримка утворення ефективного слизового бар'єра. Ось декілька основних стратегій:
Вода життєво важлива для здоров’я слизових оболонок. Муцин, що виробляють клітини епітелію, початково сухий, оскільки простір всередині клітини досить обмежений. Муцини здатні утримувати вагу води, що в 1000 разів перевищує їхню власну. Не маючи достатньої кількості води вони не можуть рости. Пам’ятаєте іграшки, які ростуть? Ці дешеві маленькі іграшки збільшуються у розмірі, коли потримати їх у воді. Саме так утворюється і слиз. Отже, достатня кількість води має вирішальне значення для функціонування слизу. Зволожувачі повітря можуть допомогти підтримувати вологу в дихальних шляхах, проте забезпечення достатнього зволоження організму зсередини є надзвичайно важливим для функціонування бар'єрної функції.
Дефіцит будь-яких незамінних вітамінів і мінералів може призвести до зміни слизового бар’єру. Клітини епітелію потребують постійного надходження поживних речовин для правильного розмноження, а також для виконання своєї структурної та виробничої ролі. Ці клітини виробляють не лише муцин, а й багато інших захисних речовин, важливих для боротьби з вірусами та шкідливими організмами. Важливо приймати різноманітні вітаміни та мінеральні формули . Оберіть ті, що забезпечують принаймні рекомендовану добову норму споживання основних поживних елементів, зокрема вітамінів A, C та D; вітаміни групи B; та цинк , оскільки ці поживні речовини особливо важливі. Оскільки більшість полівітамінів зараз містять бета-каротин як джерело вітаміну A, я рекомендую додатково також приймати добавки вітаміну A у формі ретинолу. Ця форма має більш безпосередню антиінфекційну дію.
Вітамін A став першим відкритим жиророзчинним вітаміном, проте це не єдина причина, чому він має називається саме вітамін “A” –літера А також позначає його антиінфекційні властивості. Вітамін А надзвичайно важливий для здоров’я та функціонування слизових оболонок. Люди з дефіцитом вітаміну А більш схильні до інфекційних захворювань загалом, але особливо до вірусних інфекцій. Виявлено, що добавки вітаміну А мають значні переваги для покращення імунної функції під час вірусних інфекцій, особливо під час боротьби з вірусами дихальних шляхів.
Дозування вітаміну А залежить від мети застосування. Для підтримки здоров’я слизової оболонки та імунної системи у зимові місяці безпечною є доза 3 000 мкг (10 000 МО) для чоловіків і 1 500 мкг (5 000 МО) для жінок. Під час гострої вірусної інфекції дозволяється приймати 15 000 мкг або 50 000 МО протягом одного або двох днів за умови, що ви 100% НЕ вагітні. Оскільки високі дози вітаміну А під час вагітності можуть стати причиною вроджених дефектів, жінкам дітородного віку не слід вживати більше 1 500 мкг (5000 МО) вітаміну А на день. Те саме застереження стосується періоду лактації.
Важливо також вживати дещо більше вітаміну D , ніж зазвичай міститься у різноманітних комплексах вітамінів та мінералів. Сьогодні кількість наукових досліджень, які показують, що низький рівень вітаміну D підвищує ризик вірусних респіраторних інфекцій, суттєво збільшився. Оскільки наша шкіра здатна виробляти вітамін D при взаємодії з сонячним світлом, очевидно, що існує природна тенденція зниження вироблення цього вітаміну протягом зимових місяців. Доповнення раціону добавками вітаміну D може допомогти запобігти цьому зимовому падінню рівня вітаміну D.
У зимові місяці більшість експертів з вітаміну D рекомендують приймати 5 000 МО на добу дорослим і дітям віком старше 10 років. Для дітей віком до 1 року дозування становить 1 000 МО; для дітей віком від 2 до 4 років 2 000 МО; а для дітей віком від 4 до 9 років рекомендована доза становить 3 000 МО на добу.
Існують свідчення, що деякі ферменти протеази мають корисні переваги для покращення складу, фізичних характеристик і функції слизу. Протеази часто використовують в комплексах травних ферментів для посилення розщеплення харчових протеїнів. При прийомі натщесерце ці протеази всмоктуються в кровотік, внаслідок чого забезпечується системний ефект, зокрема й вплив на слиз.
Найбільш вивченою протеазою є муколаза –особлива грибкова протеаза з підтвердженою дією на слиз дихальних шляхів. В межах одного клінічного дослідження вчені розглядали вплив муколази на слиз у пацієнтів з хронічним бронхітом. Пацієнти були випадковим чином розподілені у дві групи, одна з яких протягом десяти днів приймала протеазу, а інша - плацебо. Згідно з результатами було визначено, що наприкінці лікування плацебо не мало жодного ефекту на слиз, тоді як муколаза викликала значні зміни як в’язкості (густини), так і еластичності (пружності). Насправді, покращення структури та функції слизу стало помітним вже у перші вісім днів після закінчення лікування.
Інше десятиденне подвійне сліпе дослідження засвідчило, що муколаза не лише покращила в'язкість та еластичність слизу, а й зменшила запалення. Інші протеази, як-от бромелайн та серратіопептидаза показали подібні ефекти. Муколаза, бромелайн і серратіопептидаза розріджують слиз, водночас збільшуючи його вироблення, а також різко підвищуючи транспортування слизу в циліарному руслі. Основний ефект полягає в утворенні значно більшої кількості слизу, який ефективно нейтралізує мікроби та виводить їх з організму. Крім посилення механічних властивостей слизу, протеази можуть активувати його спеціальні захисні агенти для більш ефективної нейтралізації шкідливих організмів. Деякі захисні агенти, що виділяє слиз, — секреторний IgA, різні інгібітори протеази, отримані з лейкоцитів, які блокують віруси, оксид азоту та лактоферин.
N-ацетилцистеїн (NAC) —сірковмісна амінокислота, яку давно використовують як агент, що модифікує слиз для підтримки дихальних шляхів. Він також використовується в організмі для утворення глутатіону – основного антиоксиданту всієї дихальної системи і легенів. Люди, що контактують з димом чи іншими респіраторними токсинами, які страждають від захворювань, пов’язаних із запаленням, як-от діабет, ожиріння та інші хронічні захворювання, мають нижчий рівень глутатіону. Добавки NAC можуть сприяти підвищенню рівня глутатіону та допомогти захистити легені та дихальні шляхи.
N-ацетилцистеїн також впливає на мокротиння. N-ацетилцистеїн допомагає знизити в'язкість бронхіального секрету. До того ж виявили, що N-ацетилцистеїн покращує здатність війок дихальної системи позбуватися мокротиння. Ефективність очищення зросла на 35 %. У результаті, N-ацетилцистеїн може покращувати роботу бронхів та легень, полегшувати кашель і посилювати насичення крові киснем, коли дихальна система стикається з труднощами. Для зниження ризику інфекцій та підвищення рівня глутатіону в тканинах легенів норма споживання зазвичай становить від 500 до 1 000 мг на день. Для зниження в'язкості мокротиння звичайне дозування становить 200 мг три-чотири рази на день.
Джерела:
