ВІДМОВА ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ:Цей блог не призначений для встановлення діагнозу...
This blog does not intend to provide diagnosis, treatment, or medical advice. Read more. The content provided on this blog is for informational purposes only. Please consult with a physician or other healthcare professional regarding any medical or health-related diagnosis or treatment options. Information on this blog should not be considered as a substitute for advice from a healthcare professional. The claims made about specific products throughout this blog are not approved to diagnose, treat, cure, or prevent disease.
Автор: Д-р Майкл Мюррей, лікар-натуропат
Вперше опубліковано в серпні 2018 р. / Оновлено у вересні 2023 р.
Мікрофлора людини, яка складається з трильйонів різноманітних мікроорганізмів, є надзвичайно важливою для підтримання загального стану здоров’я та самопочуття в межах здорової норми. У цій статті розглянуто потенціал пробіотиків, корисних бактерій, які можна вживати як дієтичні добавки чи з певними харчовими продуктами, щоб відновити та підтримувати на належному рівні гармонійний баланс мікрофлори, нормалізуючи стан здоров’я травного тракту й загальне самопочуття та надаючи життєрадісності.
Мікрофлора — одна з найгарячіших тем у сфері медичних досліджень та між ентузіастів здорового способу життя. Мікрофлора людини охоплює генетичний матеріал мікроорганізмів, які живуть у нашому організмі. Цих мікроорганізмів, тобто бактерій, вірусів та грибків, що мешкають у людському організмі чи на ньому, неймовірно багато. Приблизно 100 трильйонів мікробних клітин 1000 різновидів мікроорганізмів живуть у нас всередині чи на поверхні нашого тіла, у справжньому симбіозі. Отже, мікрофлора відіграє невід’ємну роль у загальному стані здоров’я людини.
Дисбактеріоз — це ситуація, коли баланс мікроорганізмів, з яких складається мікрофлора, порушено. Такий розлад може стати причиною порушень у роботі шлунково-кишкового тракту, таких як газоутворення, здуття живота, нетравлення та синдрому протікання кишкового тракту, а також системних дисбалансів, як-от тривожність, депресія, збої у виведенні токсинів з організму, порушення імунітету, роботи печінки, контролю над рівнем цукру в крові та гормонального балансу.
Чимало людей звертаються до дієтичних добавок із пробіотиками для поліпшення стану мікрофлори та вирішення проблеми дисбактеріозу. Термін «пробіотик» походить з грецької мови та означає «для життя».
Пробіотики — це корисні бактерії, які мешкають у травному тракті людини. Дієтичні добавки з пробіотиками містять кріосублімовані бактерії чи дріжджі, та призначені для доставляння живих мікроорганізмів до шлунково-кишкового тракту.
Корисність вживання пробіотиків підтверджено значним об’ємом клінічних досліджень: понад 500 подвійними сліпими плацебо-контрольованими випробуваннями. Численні дослідження було зосереджено на вживанні пробіотиків для поліпшення стану здоров’я шлунково-кишкового тракту та сприяння роботі імунітету. Проте результати клінічних досліджень також свідчать, що вживання пробіотиків може сприяти досягненню й багатьох інших оздоровчих цілей.
У пробіотиків було продемонстровано наявність різноманітних механізмів поліпшення шлунково-кишкового середовища та перетворення його на менш сприятливе для небажаних мікробів. Наприклад, багато з небажаних організмів мають зв’язатися зі слизовою оболонкою травного тракту, щоб успішно колонізувати його. Деякі штами пробіотиків спроможні вистилати епітелій та діяти як «бар’єри колонізації», запобігаючи прилипанню небажаних бактерій (і дріжджів) до слизової оболонки шлунково-кишкового тракту.
Пробіотики також виробляють протимікробні сполуки, відомі як бактеріоцини. Вивільнення цих сполук пробіотичними організмами викликає в мікрофлорі корисні зміни. Антибактеріальну дію пробіотиків частково пояснюють також і тим, що вони виробляють перекис водню та органічні кислоти, такі як молочна та масляна.
Вироблення цих низькомолекулярних органічних кислот також здатне сприяти підтриманню оптимального рівня кислотності у травному тракті, а також живити інші корисні для здоров'я організми. Щодо масляної кислоти, вона є надзвичайно важливим джерелом енергії для клітин, які вистилають товсту кишку.
Пробіотики також конкурують за поживні речовини, які інакше могли б бути використані небажаними мікроорганізмами. У достатній кількості пробіотичні мікроорганізми можуть використати більшість доступних пребіотичних поживних речовин, викликаючи пригнічення росту небажаних мікробів.
Нарешті, пробіотики здатні також стимулювати імунну реакцію. Наприклад, пробіотики спроможні позитивно впливати на виділення імуноглобулінів класу A (IgA) — антитіл, які вистилають внутрішню поверхню нашого травного тракту, щоб служити першою лінією оборони від інфекцій. IgA — це неспецифічні антитіла, здатні зв’язуватися з небажаними мікроорганізмами та нейтралізувати їх. Певні пробіотики також продемонстрували здатність активувати ключові клітини нашої імунної системи (природні кілери, макрофаги та Т-лімфоцити).
У пробіотиків було виявлено й чимало інших корисних властивостей, які не стосуються травного тракту. Клінічні дослідження, однак, щонайперше було зосереджено на вживанні пробіотиків для поліпшення стану здоров’я шлунково-кишкового тракту. Понад 500 подвійних сліпих випробувань були присвячені впливу пробіотиків на стан осіб із дисбактеріозом травного тракту, а найретельніше було досліджено дисбактеріоз, здатний супроводжувати використання антибіотиків, подорожування до нерозвинених країн та дисбаланс, який спричиняє газоутворення, здуття живота та порушення регулярності випорожнень.
Щодо дієтичних добавок із пробіотиками, одним із найзадокументованіших варіантів їхнього використання є сприяння профілактиці антибіотик-асоційованого дисбактеріозу (ААД), що може розвиватися в осіб, які вживають чи нещодавно вживали антибіотики.
Антибіотики здебільшого знищують як хвороботворні організми (патогени), так і корисні бактерії. Така їхня дія спроможна спричиняти значні збої в мікрофлорі та розвинення діареї у приблизно 35 % осіб, які вживають антибіотики.
Пробіотики здатні сприяти захисту від ААД та тяжчої його форми, надмірного розростання потенційно патогенних бактерій Clostridium difficile. Механізми дії пробіотиків, завдяки яким вони спроможні запобігати ААД та надмірному розростанню C. difficile, наведені вище. Найкращі результати спостерігаються, якщо вживання пробіотику почато не пізніше двох діб від першої дози антибіотику. Загалом від ААД рекомендують пробіотичні засоби, які містять кілька різних штамів та вищу кількість колонієутворювальних одиниць (як-от від 30 до 100 мільярдів).
Ще одна ситуація, у якій пробіотики набули значної популярності, це сприяння профілактиці дисбактеріозу під час подорожування. Такий дисбактеріоз трапляється через споживання незнайомих мікробів із водою, їжею чи напоями.
Результати випробувань впливу пробіотиків на мандрівничий дисбактеріоз доволі суперечливі; було дійдено висновку, що різні пробіотики діють по-різному. Метою одного аналізу опублікованих результатів клінічних випробувань було визначення того, які штами пробіотиків можуть бути найефективнішими та найбезпечнішими в запобіганні мандрівничого дисбактеріозу. Корисні дріжджі Saccharomyces boulardii виявилися єдиним пробіотиком, який значно полегшував симптоми дисбактеріозу під час подорожування.
Ті клінічні дослідження пробіотиків, що стосуються цих поширених розладів травлення, також суперечливі. Було проведено аналіз опублікованих результатів клінічних досліджень, спрямований на ранжирування пробіотиків за тим, як вони допомагали від газоутворення, здуття живота та порушення регулярності випорожнень.
Згідно з результатами цього аналізу, вживання дієтичної добавки з пробіотиком Bacillus coagulans протягом восьми тижнів продемонструвало найвищу вірогідність того, що саме цей різновид пробіотиків може викликати полегшення симптомів. Було проведено щонайменше вісім подвійних сліпих плацебо-контрольованих випробувань з участю B. coagulans, і в усіх цей пробіотик продемонстрував здатність значно позитивно впливати на вирішення не надто сильних скарг із боку травлення. В одному дослідженні взяли участь 40 осіб віком від 18 до 65 років, випадково розподілених, щоб протягом 80 діб отримувати плацебо чи B. coagulans (6 мільярдів колонієутворювальних одиниць на добу). В осіб, які вживали дієтичну добавку з B. coagulans, спостерігалося значне полегшення газоутворення, здуття живота, порушень регулярності випорожнень та інших проблем, які корелюють із розладами травлення. Трохи більше за 60 % із тих пацієнтів, які вживали дієтичну добавку з B. coagulans , повністю одужали.
Якісність дієтичних добавок із пробіотиками залежить від двох головних чинників: характеристик штамів, які містяться в добавці, та належного рівня життєздатності, щоб на момент вживання бактерії залишалися активними в належній кількості. Життєздатність на момент споживання залежить від таких чинників, як належне виробництво та «витривалість» штаму, а також пакування та зберігання продукту за правильного рівня вологості та температури.
З пробіотиками, як і з іншими дієтичними добавками, варто бути розумним споживачем та обирати ту продукцію, що спроможна допомогти в досягненні бажаних цілей. Наведена вище інформація містить деякі вказівки щодо найкращих штамів пробіотиків та дозування, здатні допомогти в профілактиці антибіотик-асоційованого та мандрівницького дисбактеріозу, газоутворення, здуття живота та порушення регулярності випорожнень.
Дозування пробіотичних добавок найчастіше залежить від кількості живих організмів, наявних у певній продукції, вираженої в колонієутворювальних одиницях (англ. colony-forming units, CFUs). Тому важливо споживати ту продукцію, у якої вказана кількість живих організмів на момент закінчення терміну придатності, а не на дату виготовлення (що насправді нічого не означає). Найкращі для загального стану здоров’я результати досягаються в разі щоденного вживання 5–30 мільярдів CFU.
Джерела:
