Ви, ймовірно, ніколи не чули про постбіотики, однак сьогодні вони надзвичайно популярні в наукових колах, що вивчають мікробіом та здоровʼя кишківника. З пребіотиками та пробіотиками ви напевно знайомі, проте усі ці три сполуки повʼязані між собою та взаємозалежні, що робить їх життєво важливими не лише для здоровʼя травної системи, а й для психічного здоровʼя — завдяки вісі мікробіом-кишківник-мозок. Крім психічного здоровʼя, мікробіом кишківника має значний вплив на здоровʼя імунної, травної, серцево-судинної систем, а також на метаболізм.

Отже, розгляньмо детальніше постбіотики та їхні корисні переваги.

‌‌‌‌Що таке постбіотики?

Постбіотики –це побічні продукти пробіотиків ,які харчуються пребіотиками. Саме так! Коли ви споживаєте такі продукти, як зернові або свіжі фрукти, клітковина, що в них міститься, вважається пребіотиком. Пробіотики розщеплюють клітковину, перетворюючи її на метаболіти, що називаються постбіотиками.

Пробіотики утворюють різні сполуки в результаті ферментації пребіотиків, які вважаються постбіотиками. Коротколанцюгові жирні кислоти, функціональні білки та позаклітинні полісахариди можуть представити лише три приклади того, що можна описати як постбіотики.

Дослідження продемонстрували, що постбіотики містять функціональні біологічно активні сполуки, які мають прямий позитивний вплив на імунну систему. Крім цього, за свідченнями досліджень постбіотики можна використовувати для покращення загального самопочуття дорослих людей. За допомогою постбіотиків також можна полегшити такі захворювання, як атопічний дерматит, діарея та дитячі кольки.

‌‌‌‌Дефіцит клітковини та постбіотики

Запорукою здорової мікрофлори є клітковина. Для здоровʼя мікрофлори кишківника важлива не лише кількість споживання клітковини, а й її різноманітність, що дозволяє утворювати постбіотичні метаболіти, необхідні для міцного здоровʼя.

Споживання різних рослинних продуктів збільшить та урізноманітнить ваш раціон клітковини , й, відповідно, зміцнить пребіотичне здоровʼя, яке безпосередньо впливає на постбіотичний стан. Фрукти, овочі, зернові та бобові культури є чудовим джерелом клітковини.

Щоденна рекомендована норма споживання клітковини становить приблизно двадцять-пʼять грамів, проте не більше ніж пʼятдесят. Надмірна кількість клітковини може викликати такі симптоми, як здуття живота, зниження апетиту, спазми та закреп, а також порушити засвоєння фосфору та кальцію.

‌‌‌‌Здорова мікрофлора кишківника є основою міцного здоровʼя

Здоровий мікробіом кишківника пов’язують як і з міцною імунною системою, так і психічним здоров’ям. Мікробіомом називають мікроорганізми, що живуть у певному середовищі. Як зовні, так і всередині нашого організму живуть трильйони мікроорганізмів (мікробів), зокрема грибки, бактерії та віруси; приблизно 100 трильйонів живе і в кишківнику.

Більша частина цих мікробів живе в одній частині товстого кишківника, що називається «сліпа кишка». Лише бактерії складають понад сорок трильйонів клітин у нашому тілі, що є достатньо вражаючим фактом, якщо врахувати, що у нас є всього тридцять людських клітин. Уже один цей факт свідчить про важливість мікрофлори.

Деякі з цих бактерій є корисними, ми їх називаємо хорошими або дружніми бактеріями; інші ж - шкідливі та можуть викликати захворювання.

Вперше людина стикається з мікробами, коли проходить через родовий канал матері. З віком мікробіом людини стає багатшим та різноманітнішим.

Біфідобактерії, тобто корисні мікроби, починають рости на ранніх періодах в кишківнику новонародженої дитини, щоб допомогти перетравлювати цукор з грудного молока. Ці бактерії відіграють важливу роль протягом усього життя, оскільки вони утворюють коротколанцюгові жирні кислоти - незамінні постбіотики, необхідні для підтримки міцного здоровʼя.

З віком у кишківнику зʼявляється більше бактерій, які приносять з собою користь для травлення, імунітету, серця, метаболізму та психічного здоров’я.

‌‌‌‌5 ключових переваг здорового мікробіому 

Витривала й міцна мікрофлора кишківника відіграє надзвичайно важливу роль для загального стану здоровʼя.

Здоровʼя органів травної системи

Корисні бактерії, або пробіотики, що утворюються в процесі перетравлення клітковини, є наріжним каменем міцного постбіотичного здоровʼя. Коротколанцюгові жирні кислоти, що виробляються бактеріями, які перетравлюють клітковину, допомагають здійснювати обмін жиру та вуглеводів. Вони є основним джерелом енергії для клітин, що вистилають оболонку товстої кишки.

Причиною набору ваги може бути дисбактеріоз - дисбаланс корисних та шкідливих бактерій у кишківнику. Дисбактеріоз може також підсилювати такі захворювання, як запальна хвороба кишківника та синдром подразненого кишківника. Супутніми симптомами дисбактеріозу є відчуття дискомфорту, спазми та здуття живота.

Уникнути симптомів запальної хвороби та синдрому подразненого кишківника може допомогти прийом пробіотиків з біфідобактеріями та лактобактеріями .

Здоров'я імунної системи

Мікрофлора кишківника є життєво важливою для здоровʼя імунітету. Він регулює імунний гомеостаз, або баланс, в організмі. Зміни в мікрофлорі кишківника можуть призвести до порушення регуляції імунної системи, сприяючи розвитку автоімунних захворювань не лише кишечника, але й системних автоімунних захворювань.

Враховуючи такий міцний звʼязок між мікробіомом кишківника та імунною системою, наразі вчені займаються дослідженням нових терапій мікрофлори як потенційних методів лікування автоімунних та інших хвороб.

Здоров'я серця

Здоровий кишківник може сприяти зміцненню здоровʼя серця. У результаті одного дослідження було виявлено, що мікрофлора кишківника сприяє покращенню показників хорошого холестерину, ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) та тригліцеридів. Прийом  лактобактерій у формі пробіотиків також може допомогти знизити рівень холестерину. Низький загальний рівень холестерину та високий рівень корисного холестерину є важливими для здоров’я серця та кровоносних судин.

Високий рівень холестерину та низький рівень ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) сприяють утворенню бляшок на стінках артерій, що може призвести до інфаркту та інсульту. Червоний дріжджовий рис –натуральна добавка, що може сприяти зниженню рівнів холестерину.

N-оксид триметиламіну (TMAO) виробляють шкідливі бактерії в кишківнику у процесі метаболізму ними холіну та L-карнітину. ТМАО –сполука, що сприяє закупорці артерій. І холін, і L-карнітин містяться в продуктах тваринного походження, особливо в червоному мʼясі.

Зменшивши споживання продуктів тваринного походження та підтримуючи здоровий мікробіом, можна суттєво знизити ризик утворення TMAO бактеріями кишківника.

Метаболічне здоровʼя

Мікрофлора кишківника також може впливати на діабет і рівень цукру в крові. Згідно з висновками дослідження виявлено, що, незважаючи на те, що учасники їли одні і ті ж страви, рівень цукру в крові після їжі сильно відрізнявся. Науковці зауважили, що причиною такої варіації може бути відмінність мікрофлори кишківника.

Однак, інше дослідження виявило значне зниження різноманітності мікрофлори кишківника перед початком розвитку цукрового діабету першого типу. Крім цього, було також виявлено збільшення кількості різних типів шкідливих бактерій.

Психічне здоровʼя

Останнім часом досить популярною темою багатьох науково-дослідницьких робіт стала тема «Вісь мікробіом-мозок-кишківник». Гарячою темою обговорення стало відкриття факту, що кишкові бактерії відіграють ключову роль в утворенні нейромедіаторів мозку.

Нейромедіатори –це хімічні речовини в мозку, які пригнічують або сприяють різноманітні фізіологічні процеси в організмі. Нейромедіатор серотоніну, як правило, синтезується в кишківнику. Серотонін виконує багато функцій в організмі, зокрема регулювання настрою та стимулювання відчуття благополуччя та щастя. Він також покращує функцію сну та травлення.

5-гідрокситриптофан та триптофан –це природні добавки, які можуть стимулювати підвищення рівня серотоніну.

‌‌‌‌Як покращити постбіотичний мікробіом

Пребіотики

Щоб покращити свій постбіотичний мікробіом, слід спершу забезпечити достатню кількість якісних пребіотиків.

Пребіотики –це продукти харчування, що містять велику кількість такої клітковини, як інулін та інших сполук, зокрема фруктоолігосахаридів (FOS). FOS не лише підтримують здоровий стан мікрофлори кишківника, а й допомагають знизити рівень холестерину та підтримують імунну систему.

Відомо, що фруктоолігосахариди (FOS) та інулін стимулюють ріст біфідобактерій у кишківнику. Біфідобактерії сприяють гальмівним процесам в кишківнику та допомагають протистояти гострим інфекціям.

Іншими потужними пребіотиками, що стимулюють ріст біфідобактерій, є пшеничні висівки та зовнішній шар цільнозернової пшениці. Пшеничні висівки містять велику кількість арабіноксиланових олігосахаридів (AXOS). Крім своєї функції стимулювання росту корисних бактерій, AXOS також має антиоксидантні властивості.

Інулін –це вид натуральної клітковини, що міститься в цибулі, часнику, топінамбурі, зелені кульбаби, а також у спаржі та корені цикорію. Якщо у вашому раціоні не достатньо продуктів, багатих на інулін, спробуйте включити добавки з інуліном.

Фруктоолігосахариди (FOS) у великій кількості містяться в часнику, бананах, блакитній агаві та цибулі порей.

Пектин і бета-глюкан

Пектин і бета-глюкан –це пребіотики, що допомагають регулювати мікрофлору кишківника. Пектинова клітковина органічно міститься в яблуках, грушах, гуаві, сливах і цитрусових.

Щоб збільшити рівень бета-глюкану слід споживати більше вівсянки, ячменю, водоростей та грибів рейшімаітаке та шиїтаке .

Пектин та бета-глюкан також можна приймати як добавку для підтримки пребіотичного стану.

Глюкоманан

Для підтримки здорових та різноманітних постбіотиків варто споживати більше слонячого ямсу, оскільки він містить велику кількість глюкомананової клітковини. Глюкоманан підтримує ріст корисних бактерій у кишківнику, а також знижує рівень холестерину, сприяє зниженню ваги, покращує імунну функцію та полегшує закрепи.

Приймайте добавки глюкоманану для посилення підтримки.

Ферментовані продукти

Споживання ферментованих харчових продуктів, як-от кефір, йогурт, чайний гриб кисла капуста може підвищити рівень пробіотиків  і, відповідно, поліпшити ваш постбіотичний стан. Ферментовані продукти насамперед підвищують рівень лактобактерій. Вони також можуть знизити рівень шкідливих бактерій в кишківнику.

Відмова від штучних підсолоджувачів, зокрема аспартаму, також може сприяти покрашенню вашого постбіотичного здоров’я. Вони стимулюють ріст шкідливих бактерій у кишковій мікробіоті, зокрема Enterobacteriaceae.

І, що не менш важливо, за будь-якої можливості уникайте прийому антибіотиків. Антибіотики знищують як корисні, так і шкідливі бактерії в кишківнику. Приймайте їх лише тоді, коли це необхідно за медичними показаннями.

‌‌‌‌Висновок

Постбіотики є фундаментом міцного здоровʼя. Постбіотики є запорукою функціонування мозку, серця, імунної системи та клітин кишківника на оптимальному рівні.

Найкращим способом забезпечити організму відмінний постбіотичний стан - споживати більше пребіотиків, щоб стимулювати ріст пробіотичної мікрофлори. Лише маючи здоровий пребіотичний і пробіотичний стан можливо відчути на собі переваги здорового постбіотичного мікробіому.

Джерела:

  1. Wegh CAM, Geerlings SY, Knol J, Roeselers G, Belzer C. Postbiotics and Their Potential Applications in Early Life Nutrition and Beyond. Int J Mol Sci. 2019;20(19):4673. Published 2019 Sep 20. doi:10.3390/ijms20194673
  2. Kumar VP, Prashanth KV, Venkatesh YP. Structural analyses and immunomodulatory properties of fructo-oligosaccharides from onion (Allium cepa). Carbohydr Polym. 2015;117:115-122. doi:10.1016/j.carbpol.2014.09.039
  3. Costa GT, Abreu GC, Guimarães AB, Vasconcelos PR, Guimarães SB. Fructo-oligosaccharide effects on serum cholesterol levels. An overview. Acta Cir Bras. 2015;30(5):366-370. doi:10.1590/S0102-865020150050000009
  4. Kolida S, Tuohy K, Gibson GR. Prebiotic effects of inulin and oligofructose. Br J Nutr. 2002;87 Suppl 2:S193-S197. doi:10.1079/BJNBJN/2002537
  5. Chen HL, Cheng HC, Liu YJ, Liu SY, Wu WT. Konjac acts as a natural laxative by increasing stool bulk and improving colonic ecology in healthy adults. Nutrition. 2006;22(11-12):1112-1119. doi:10.1016/j.nut.2006.08.009
  6. Tester RF, Al-Ghazzewi FH. Beneficial health characteristics of native and hydrolysed konjac (Amorphophallus konjac) glucomannan. J Sci Food Agric. 2016;96(10):3283-3291. doi:10.1002/jsfa.7571
  7. François IE, Lescroart O, Veraverbeke WS, et al. Effects of wheat bran extract containing arabinoxylan oligosaccharides on gastrointestinal parameters in healthy preadolescent children. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2014;58(5):647-653. doi:10.1097/MPG.0000000000000285
  8. Clemens R. et al. Filling America’s Fiber Intake Gap: Summary of a Roundtable to Probe Realistic Solutions with a Focus on Grain-Based Foods. J Nutr. 2012 July; 142(7): 1390S-1401S.
  9. Berdy J. Bioactive Microbial Metabolites. J. Antibiot. 2005;58(1):1.26.
  10. Shah M, Chandalia M, Adams-Huet B, et al. Effect of a high-fiber diet compared with a moderate-fiber diet on calcium and other mineral balances in subjects with type 2 diabetes. Diabetes Care. 2009;32(6):990-995. doi:10.2337/dc09-0126
  11. Sender R, Fuchs S, Milo R. Revised Estimates for the Number of Human and Bacteria Cells in the Body. PLoS Biol. 2016;14(8):e1002533. Published 2016 Aug 19. doi:10.1371/journal.pbio.1002533
  12. Integrative HMP (iHMP) Research Network Consortium. The Integrative Human Microbiome Project: dynamic analysis of microbiome-host omics profiles during periods of human health and disease. Cell Host Microbe. 2014;16(3):276-289. doi:10.1016/j.chom.2014.08.014
  13. Arboleya S, Watkins C, Stanton C, Ross RP. Gut Bifidobacteria Populations in Human Health and Aging. Front Microbiol. 2016;7:1204. Published 2016 Aug 19. doi:10.3389/fmicb.2016.01204
  14. Ríos-Covián D, Ruas-Madiedo P, Margolles A, Gueimonde M, de Los Reyes-Gavilán CG, Salazar N. Intestinal Short Chain Fatty Acids and their Link with Diet and Human Health. Front Microbiol. 2016;7:185. Published 2016 Feb 17. doi:10.3389/fmicb.2016.00185
  15. Ridaura VK, Faith JJ, Rey FE, et al. Gut microbiota from twins discordant for obesity modulate metabolism in mice. Science. 2013;341(6150):1241214. doi:10.1126/science.1241214
  16. Wu HJ, Wu E. The role of gut microbiota in immune homeostasis and autoimmunity. Gut Microbes. 2012;3(1):4-14. doi:10.4161/gmic.19320
  17. Fu J, Bonder MJ, Cenit MC, et al. The Gut Microbiome Contributes to a Substantial Proportion of the Variation in Blood Lipids. Circ Res. 2015;117(9):817-824. doi:10.1161/CIRCRESAHA.115.306807
  18. Shimizu M, Hashiguchi M, Shiga T, Tamura HO, Mochizuki M. Meta-Analysis: Effects of Probiotic Supplementation on Lipid Profiles in Normal to Mildly Hypercholesterolemic Individuals. PLoS One. 2015;10(10):e0139795. Published 2015 Oct 16. doi:10.1371/journal.pone.0139795
  19. Wang Z, Klipfell E, Bennett BJ, et al. Gut flora metabolism of phosphatidylcholine promotes cardiovascular disease. Nature. 2011;472(7341):57-63. doi:10.1038/nature09922
  20. Zhu W, Wang Z, Tang WHW, Hazen SL. Gut Microbe-Generated Trimethylamine N-Oxide From Dietary Choline Is Prothrombotic in Subjects. Circulation. 2017;135(17):1671-1673. doi:10.1161/CIRCULATIONAHA.116.025338
  21. Koeth RA, Wang Z, Levison BS, et al. Intestinal microbiota metabolism of L-carnitine, a nutrient in red meat, promotes atherosclerosis. Nat Med. 2013;19(5):576-585. doi:10.1038/nm.3145
  22. Suez J, Korem T, Zeevi D, et al. Personalized Nutrition by Prediction of Glycemic Responses. Cell. 2015;163(5):1079-1094. doi:10.1016/j.cell.2015.11.001
  23. Kostic AD, Gevers D, Siljander H, et al. The dynamics of the human infant gut microbiome in development and in progression toward type 1 diabetes. Cell Host Microbe. 2015;17(2):260-273. doi:10.1016/j.chom.2015.01.001
  24. O'Mahony SM, Clarke G, Borre YE, Dinan TG, Cryan JF. Serotonin, tryptophan metabolism and the brain-gut-microbiome axis. Behav Brain Res. 2015;277:32-48. doi:10.1016/j.bbr.2014.07.027
  25. Yano JM, Yu K, Donaldson GP, et al. Indigenous bacteria from the gut microbiota regulate host serotonin biosynthesis [published correction appears in Cell. 2015 Sep 24;163:258]. Cell. 2015;161(2):264-276. doi:10.1016/j.cell.2015.02.047
  26. Palmnäs MS, Cowan TE, Bomhof MR, et al. Low-dose aspartame consumption differentially affects gut microbiota-host metabolic interactions in the diet-induced obese rat. PLoS One. 2014;9(10):e109841. Published 2014 Oct 14. doi:10.1371/journal.pone.0109841