ВІДМОВА ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ:Цей блог не призначений для встановлення діагнозу...
This blog does not intend to provide diagnosis, treatment, or medical advice. Read more. The content provided on this blog is for informational purposes only. Please consult with a physician or other healthcare professional regarding any medical or health-related diagnosis or treatment options. Information on this blog should not be considered as a substitute for advice from a healthcare professional. The claims made about specific products throughout this blog are not approved to diagnose, treat, cure, or prevent disease.
Автор: Д-р. Ерік Мадрид, доктор медичних наук
Вітамін С, також відомий як аскорбінова кислота або аскорбат, є одним із найбільш досліджуваних вітамінів за останні 50 років. Пошук по науковій літературі показує, що за останнє століття було проведено понад 65 000 досліджень вітаміну С.
Багато вчених вважають, що колись людський організм мав здатність виробляти вітамін С, але через генетичну мутацію (в гені L-гулонолактоноксидази) ми з часом втратили цю здатність. В основному, всі види тварин, включаючи більшість ссавців, можуть виробляти вітамін С — винятком є люди, мавпи та морські свинки, а також деякі види кажанів, птахів і риб. В результаті ми, люди, повинні додавати вітамін С у свій раціон.
Наразі рекомедована дієтична норма (RDA) вітаміну С становить 90 мг на добу для чоловіків і 75 мг на добу для жінок. Курцям, у яких на 400 відсотків більше шансів мати дефіцит, ніж у некурців, через надмірне окислення, викликане сигаретами, потрібно більше для підтримки здорового рівня вітаміну. У мозку та надниркових залозах найвища концентрація вітаміну С у 15–50 разів перевищує концентрацію в крові. Вітамін С, який має антиоксидантні властивості, також є «кофактором» ферменту для щонайменше восьми важливих біохімічних реакцій.
Хоча стандартної рекомендованої норми харчування (RDA) достатньо, щоб уникнути таких станів, як цинга, яка спричинена серйозним дефіцитом вітаміну С, її недостатньо для досягнення інших переваг для здоров’я, таких як сприяння зміцненню імунної системи та серцево-судинної системи, здоров'я мозку та шкіри. Деякі припускають, що мінімальне споживання вітаміну С має становити щонайменше 200 мг на день, щоб оптимізувати всі переваги вітаміну С.
Згідно з дослідженням 2004 року серед американців, 14 відсотків чоловіків і 10 відсотків жінок мали дефіцит вітаміну С . Крім того, до шести відсотків дітей у віці від 12 до 17 мали недостатній рівень. Сімнадцять відсотків чоловіків у віці від 25 до 64 років мали дефіцит, тоді як 12 відсотків жінок у цій демографічній групі мали низький рівень у крові. Дослідження 1999 року, проведене у Британії, показало, що 33 відсотки людей у віці 65 років споживали недостатню кількість вітаміну С.
Дослідження 2009 року, опубліковане в American Journal of Clinical Nutrition, показало, що більше семи відсотків людей у віці шести років і старше мали дефіцит вітаміну С під час аналізу крові. Більше половини опитаних споживали замалу кількість продуктів, багатих на вітамін С.
Я це також бачив у своїй практиці. За останні п’ять років я діагностував щонайменше чотирьох пацієнтів із цингою, захворюванням, яке традиційно діагностували у британських моряків, які мали обмежений доступ до свіжих фруктів. Моїм першим пацієнтом з цингою була 40-річна жінка, яка курила і дотримувалася поганого харчування. Вона була стурбована кровоточивістю ясен і легкими синцями на шкірі, і після того, як її стоматолог підтвердив відсутність захворювання ясен, я замовив аналіз крові, який підтвердив дефіцит вітаміну С, що призвело до діагнозу цинга. Її кровоточивість ясен і симптоми синців покращилися після кількох тижнів прийому вітаміну С.. У трьох інших пацієнтів також були значні синці та кровоточивість ясен як початкові симптоми.
Існує два основні способи виміряти вітамін С в організмі. Перший – це рівень сироватки крові. Для жінок нормальний рівень становить 0,3–2,7 мг/дл, а для чоловіків – 0,2–2,1 мг/дл. Другий — перевірка рівня вітаміну С у білих кров'яних тільцях, або лейкоцитах. Референтний діапазон залежить від лабораторії.
На додаток до наведених вище переваг, вітамін С є корисним для тих, хто потрапив до лікарні, зокрема, у відділення інтенсивної терапії. Метааналізове дослідження Nutrients 2019 року, яке розглядало понад 18 досліджень і понад 2000 пацієнтів, відзначило, що пацієнти, які вживали вітамін С, скоротили перебування в реанімації на 8–18 відсотків у порівнянні з тими, хто не отримував вітамін С.
Споживачам доступні різні форми.
Аскорбінова кислота є найбільш поширеною, а також найдешевшою формою вітаміну С. Однак його незначна кислотність може ускладнити роботу травної системи для певної категорії осіб, особливо для тих, у кого є проблеми з кислотністю шлунка. У багатьох дослідженнях використовується ця форма вітаміну С. Хоча аскорбінова кислота виготовляється синтетично, вона ідентична формам, які зустрічаються в природі. Оскільки дослідження показують, що насправді засвоюється лише 30 відсотків даної дози, дослідники також шукали інші форми, які краще засвоюються в шлунково-кишковому тракті. Аскорбінова кислота випускається в таблетках, капсулах або у вигляді порошку. Нижче наведено мінеральні аскорбати.
Аскорбат і метаболіти вітаміну С (Ester-C®) — це запатентована форма аскорбату кальцію, яка була відкрита в 1980-х роках. Вона містить невелику кількість метаболітів вітаміну С, таких як кальцію треонат, ксилонат і ліксонат, а також дегідроаскорбінову кислоту. Виробник стверджує, що вона сприяє кращому засвоєнню і призводить до підвищення рівня вітаміну С у крові порівняно зі звичайною аскорбіновою кислотою.
Дослідження 2008 року оцінювало рівень сироватки крові та лейкоцитів після прийому аскорбату кальцію порівняно зі звичайною аскорбіновою кислотою. Рівень аскорбінової кислоти в сироватці крові був однаковий в обох групах. Однак у тих, хто приймав аскорбат кальцію, рівень лейкоцитів (білих кров’яних тілець) вітаміну С був вищий.
Вітамін С також поєднується з антиоксидантами відомими як біофлавоноїди. Прихильників цієї форми приваблює той факт, що вітамін С з біофлавоноїдами може краще засвоюватися. Дослідження 1988 року показало, що це може бути дійсно так. У дослідженні було показано, що вітамін С з біофлавоноїдами засвоюється на 35 відсотків краще в порівнянні зі звичайною аскорбіновою кислотою. Це також кращий варіант для тих, у кого можуть розвинутися шлункові симптоми від аскорбінової кислоти.
Ліпосомальний вітамін С є формою, яка, як видається, має кращі властивості біодоступності та засвоєння. Щоб покращити засвоєння, вчені розробили ліпосомальний вітамін С, жиророзчинний покрив, який допомагає молекулі аскорбінової кислоти легше проходити через травний тракт. Дані вказують що пероральне введення вітаміну С, інкапсульованого в ліпосоми, призводить до концентрації вітаміну С у крові, що вища, ніж при вживанні неінкапсульованих пероральних препаратів, таких як аскорбінова кислота, але нижча, ніж при внутрішньовенному введенні.
Крім того, дослідження 2020 року показало, що ліпосомальний вітамін С може знижувати кров’яний тиск у менших дозах, ніж звичайний вітамін С, у лабораторних щурів.
Ця форма дозволяє вітаміну С, який зазвичай є водорозчинним, стати жиророзчинним. Зазвичай його додають до місцевих препаратів вітаміну С, щоб він міг поглинатися шкірою. Він також використовується в супозиторіях і як харчовий консервант. Іноді він продається як складний ефір вітаміну С, але не слід плутати його з Ester-C.
Форма вітаміну С з шипшиною зазвичай містять звичайну аскорбінову кислоту. Шипшина — це плоди троянд, які містять велику кількість вітаміну С, що добре засвоюється. Шипшина також містить багато антиоксидантів, зокрема лікопен, феноли, флавоноїди, елагову кислоту та вітамін E.
Вітамін Cу всіх формах має високий ступінь безпеки. Зазвичай приймаються дози до 2000 мг на добу, які добре засвоюються. Діарея або рідкий стілець малоймовірні, якщо не перевищувати 3000 мг на добу. Однак, якщо велику добову дозу розподілити і приймати до трьох разів на день, шанси на виникнення проблем з травленням зменшуються.
Джерела:
