Ви ж дбаєте про свою шкіру — саме тому й користуєтеся сонцезахисними засобами! Та деякі інгредієнти сонцезахисних лосьйонів можуть завдати шкоди вашій шкірі, здоров’ю та планеті. Ось короткий перелік основних інгредієнтів сонцезахисних засобів, на які варто звернути увагу — та кілька порад, що можна обрати замість них. 

‌‌‌‌Обирайте сонцезахисні засоби, безпечні для океану

Коли ви купаєтеся в океані з нанесеним сонцезахисним засобом, якась частка цього засобу змивається зі шкіри та пливе водою, де вона може потрапити до організмів океанських тварин та рослин, таких як корали, водорості, мідії, морські їжаки, риба, дельфіни та інші. Дослідження встановили, що 10 хімічних речовин, які зазвичай містяться в сонцезахисних засобах, можуть завдати шкоди океанським тваринам, пригнічуючи їхній ріст, впливаючи на ще не народжених малюків чи порушуючи їхній імунітет. За даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США, ці інгредієнти такі: оксибензон, бензофенон-1, бензофенон-8, падімат О, 4-метилбензиліден камфори (ензакамен), 3-бензиліден камфори, нанодіоксид титану, нанооксид цинку, октіноксат, октокрилен.

Хімікати з цього переліку потребують додаткових досліджень, але загальний консенсус полягає в тому, що два з цих інгредієнтів — оксибензон та октіноксат — без всякого сумніву є небезпечними для мешканців океану. Ці хімікати буває непросто помітити, бо їх можуть вказувати під іншими назвами. Оксибензон, наприклад, можуть назвати БФ-3 чи бензофеноном-3. Октіноксат може бути вказано як ОМЦ чи октилметоксіциннамат. Цих назв занадто багато, щоб їх усі запам’ятати! На щастя, у сонцезахисних засобах із позначкою «безпечний для рифів» чи «безпечний для океану» цих двох інгредієнтів немає. Щоб впевнитися в цьому, завжди варто ретельно передивитися написане на етикетці, бо ще немає чітких правил щодо використання цих термінів, тож деякі компанії можуть вказувати їх неправдиво. 

Я раджу тим своїм клієнтам, які не хочуть читати етикетку чи прагнуть запам’ятати всього один інгредієнт, обирати безпечні для рифів та океану сонцезахисні засоби, основним інгредієнтом яких є оксид цинку. Причина цього — у мінеральних сонцезахисних засобах зазвичай немає вищенаведених хімічних добавок, і вони найчастіше безпечні для здоров’я людини. Багато експертів з охорони довкілля рекомендують за можливістю уникати наночастинок, бо досі немає остаточних даних, як такі форми мінералів впливають на океанських тварин — і я з ними погоджуюся. Мудрим рішенням буде обирати звичайні, не «нано» форми цинку.

‌‌‌‌Інгредієнти сонцезахисних засобів, безпечні для людей

Мої клієнти здебільшого дивуються, дізнавшись, що Управління із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США (англ. FDA) схвалило як безпечні лише два інгредієнта сонцезахисних засобів: оксид цинку та діоксид титану. 

Якщо ви впізнали ці два мінеральні інгредієнти з обговорення безпечних для океану вище, у вас не двоїться в очах! Інгредієнти, безпечні для океанських тварин, зазвичай безпечні й для людей, бо наші види мають деякі спільні елементи базової фізіологічної та біохімічної будови. Наприклад, хімічні речовини, що порушують роботу ендокринної системи океанських тварин, здатні також впливати на людські гормони та можуть спричинити такі розлади як рак чи порушення обміну естрогену. На мою думку, це добре, бо турбота про себе також означає й турботу про інших живих істот нашої планети. 

FDA має довгий перелік інгредієнтів сонцезахисних засобів, які все ще досліджуються щодо їхнього впливу на здоров’я людини. До цього переліку належать циноксат, діоксибензон, енсулізол, гомосалат, мерадімат, октіноксат, октісалат, октокрилен, падімат О, сулісобензон, оксибензон та авобензон. «Усе ще досліджуються» означає, що FDA чекає, поки дослідники в усьому світі проведуть свої дослідження, зроблять висновки та публічно повідомлять про ці висновки, перш ніж вирішувати, чи є ці інгредієнти безпечними. Цей процес потребує десятиліть, і я загалом раджу користуватися продукцією, про яку вже відомо, що вона безпечна — а не тією, у якої FDA в майбутньому може виявити шкідливі властивості.

Крім цього, FDA також було виявлено, що два інгредієнти сонцезахисних засобів не є безпечними в будь-якій кількості: амінобензойна кислота (ПАБК) та саліцилат троламіну. Ретельно перевірте свої сонцезахисні засоби на наявність цих інгредієнтів та позбавтеся них, якщо таке все ще є у вашій шафі.

Схвалені FDA як безпечні сонцезахисні засоби на основі цинку та титану називають мінеральними сонцезахисними засобами. Вони відбивають ультрафіолетове сонячне проміння від шкіри, у такий спосіб забезпечуючи захист від ультрафіолету. Через те, що цинк є поживним мінералом, який має багато функцій в організмі людини, я раджу обирати саме його, а не сонцезахисні засоби на основі титану, якщо такий вибір у вас є. У титану відомих поживних властивостей для організму людини немає. 

Можливо, вам має сенс використовувати різні сонцезахисні засоби для тіла та обличчя. Сонцезахисні засоби для обличчя загалом м’якіші та легші, ніж сонцезахисні засоби для тіла, і зазвичай не містять інгредієнтів, здатних змінити відтінок шкіри чи колір макіяжу, якщо ви ним користуєтеся. Якщо ви схильні до акне, спеціальні сонцезахисні засоби для обличчя також несуть менший ризик забиття пір. Є навіть рідкі тональні креми, праймери та тоновані зволожувальні засоби, які мають певний показник SPF, тож можна доглядати за шкірою та красою одним продуктом.

Якщо ви купуєте сонцезахисний засіб для своїх дітей, сонцезахисні засоби для малюків та дітей часто містять м’якіші та безпечніші інгредієнти, ніж спортивні сонцезахисні засоби чи лосьйони для дорослих. Ці засоби для малюків можна використовувати й старшим дітям та дорослим, чутливим до продукції з ароматизаторами чи барвниками. Ще один плюс сонцезахисних засобів для малюків полягає в тому, що можна взяти на пляж усього один засіб для всієї родини.

‌‌‌‌Сонцезахисні засоби без жорстокості

Океанські тварини — не єдині істоти, на яких може відбитися використання сонцезахисних засобів! Деякі компанії випробовують свою продукцію на тваринах, перш ніж постачати її на ринок; інші користуються альтернативними методами дослідження, щоб впевнитися, що їхня продукція є безпечною. Якщо у вас є вибір, шукайте продукцію, сертифіковану Leaping Bunny чи Cruelty-Free International. 

FDA не регулює використання термінів «без жорстокості» та «не випробовувалося на тваринах», тож будь-яка компанія може вказати це на етикетці, незалежно від того, чи так це насправді. На відміну від цього, добровільні сертифікації Leaping Bunny та Cruelty-Free International вимагають від компаній відповідності певним критеріям, серед яких є й відмова від випробувань на тваринах на всіх етапах виробничого процесу. Шукайте на етикетках позначки про ці сертифікації, якщо для вас важливо мінімізувати участь випробувань на тваринах у виготовленні ваших сонцезахисних лосьйонів. 

‌‌‌‌Примітка щодо продукції, яка не містить ароматизаторів

Термін «ароматизатор» може приховувати подразнюючі чи навіть токсичні хімікати, які косметичні компанії використовують, щоб надати своїй продукції певного запаху. Я заохочую своїх клієнтів купувати продукцію, на якій не вказано наявність ароматизаторів, й обирати таку, на якій натомість є назви квітів чи інших речовин із гарним запахом, які їм знайомі. Поширеними є такі назви як лаванда, меліса, перцева м’ята, розмарин, ромашка тощо. Якщо у вас чутлива шкіра, спробуйте взагалі обійтися без доданих запахів та користуватися сонцезахисним засобом для чутливої шкіри або сонцезахисним засобом без запаху.

‌‌‌‌Дещо важливе, що варто пам’ятати щодо сонцезахисних засобів

Будь-який сонцезахисний засіб є безпечнішим за сильний опік

Будь-яке обговорення сонцезахисних засобів буде неповним, якщо не торкнутися небезпечності сонячних опіків. Сонячні опіки — один з основних чинників ризику розвинення меланоми, різновиду раку шкіри, що може спричинити смерть. Що сильніші опіки ви переживаєте, то більший ризик розвитку цього різновиду раку. Якщо сонцезахисний засіб спроможний захистити вас від сильного опіку, ним варто скористатися, незалежно від того, чи є його інгредієнти ідеальними. 

Сонцезахисні лосьйони мають бути лише одним елементом того, як ви захищаєтеся від сонця

Сонцезахисний одяг, обізнаність про ультрафіолетове випромінення та зміни способу життя завжди є дієвішими, безпечнішими та кориснішими для планети, ніж один лише лосьйон.

Сподіваюся, що цього літа ви впевнено почуватиметеся у відділі сонцезахисних кремів, обираючи новий улюблений лосьйон, що пасуватиме як вам, так і планеті. Уникаючи ароматизаторів, хімікатів та відомих шкідливих процесів, можна зміцнити власне здоров’я, насолоджуючися сонцем. 

Джерела:

  1. Backes, Claudine, et al. “Facial Exposure to Ultraviolet Radiation: Predicted Sun Protection Effectiveness of Various Hat Styles.” Photodermatology, Photoimmunology & Photomedicine, vol. 34, no. 5, 31 May 2018, pp. 330–337, pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/29682802/, 10.1111/phpp.12388. Accessed 28 May 2021.
  2. Center for Drug Evaluation and Research. “Shedding More Light on Sunscreen Absorption.” U.S. Food and Drug Administration, 2020, www.fda.gov/news-events/fda-voices/shedding-more-light-sunscreen-absorption. Accessed 12 July 2021.
  3. “Sunscreen: How to Help Protect Your Skin from the Sun.” U.S. Food and Drug Administration, 2019, www.fda.gov/drugs/understanding-over-counter-medicines/sunscreen-how-help-protect-your-skin-sun. Accessed 12 July 2021.
  4. Center for Food Safety and Applied Nutrition. “‘Cruelty Free’/‘Not Tested on Animals’ Labeling on Cosmetics.” U.S. Food and Drug Administration, 2020, www.fda.gov/cosmetics/cosmetics-labeling-claims/cruelty-freenot-tested-animals. Accessed 13 July 2021.
  5. Corrêa, M. P., et al. “Changes in the Total Ozone Content over the Period 2006 to 2100 and the Effects on the Erythemal and Vitamin D Effective UV Doses for South America and Antarctica.” Photochemical & Photobiological Sciences, vol. 18, no. 12, 2019, pp. 2931–2941, pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31696195/, 10.1039/c9pp00276f. Accessed 28 May 2021.
  6. de Troya-Martín, Magdalena, et al. “Prevalence and Predictors of Sunburn among Beachgoers.” Photodermatology, Photoimmunology & Photomedicine, vol. 34, no. 2, 17 Oct. 2017, pp. 122–129, pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/28976044/, 10.1111/phpp.12354. Accessed 12 July 2021.
  7. Driscoll MS;Wagner RF. “Clinical Management of the Acute Sunburn Reaction.” Cutis, vol. 66, no. 1, 2021, pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/10916693/, . Accessed 28 May 2021.
  8. “EWG Skin Deep® | What Is OCTINOXATE.” EWG, 2014, www.ewg.org/skindeep/ingredients/704203-octinoxate/. Accessed 13 July 2021.
  9. “EWG Skin Deep® | What Is PABA.” EWG, 2014, www.ewg.org/skindeep/ingredients/704390-PABA_(PARA-AMINOBENZOIC_ACID)-PABA-PABA-PABA/. Accessed 13 July 2021.
  10. HOLICK, MICHAEL F. “Biological Effects of Sunlight, Ultraviolet Radiation, Visible Light, Infrared Radiation and Vitamin D for Health.” Anticancer Research, vol. 36, no. 3, Mar. 2016, pp. 1345–1356, ar.iiarjournals.org/content/36/3/1345.long. Accessed 27 May 2021.
  11. McCusker, Meagen M., and Jane M. Grant-Kels. “Healing Fats of the Skin: The Structural and Immunologic Roles of the ω-6 and ω-3 Fatty Acids.” Clinics in Dermatology, vol. 28, no. 4, July 2010, pp. 440–451, pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/20620762/, 10.1016/j.clindermatol.2010.03.020. Accessed 28 May 2021.
  12. Puvabanditsin P;Vongtongsri R. “Efficacy of Aloe Vera Cream in Prevention and Treatment of Sunburn and Suntan.” Journal of the Medical Association of Thailand = Chotmaihet Thangphaet, vol. 88 Suppl 4, 2015, pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/16623024/, . Accessed 27 May 2021.
  13. Rosner, William, et al. “Utility, Limitations, and Pitfalls in Measuring Testosterone: An Endocrine Society Position Statement.” The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, vol. 92, no. 2, 7 Nov. 2006, pp. 405–413, academic.oup.com/jcem/article/92/2/405/2566757, 10.1210/jc.2006-1864. Accessed 1 June 2021.
  14. Saric, Suzana, and Raja Sivamani. “Polyphenols and Sunburn.” International Journal of Molecular Sciences, vol. 17, no. 9, 9 Sept. 2016, p. 1521, pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/27618035/, 10.3390/ijms17091521. Accessed 28 May 2021.
  15. Saric-Bosanac SS;Clark AK;Nguyen V;Pan A;Chang FY;Li CS;Sivamani RK. “Quantification of Ultraviolet (UV) Radiation in the Shade and in Direct Sunlight.” Dermatology Online Journal, vol. 25, no. 7, 2019, pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31450273/, . Accessed 28 May 2021.
  16. Seidle, Troy. “Humane Society International’s Global Campaign to End Animal Testing.” Alternatives to Laboratory Animals, vol. 41, no. 6, Dec. 2013, pp. 453–459, pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/24512229/, 10.1177/026119291304100608. Accessed 13 July 2021.
  17. Silva, Mariane Arnoldi, et al. “Anti-Inflammatory and Antioxidant Effects of Aloe Saponaria Haw in a Model of UVB-Induced Paw Sunburn in Rats.” Journal of Photochemistry and Photobiology B: Biology, vol. 133, Apr. 2014, pp. 47–54, pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/24681774/, 10.1016/j.jphotobiol.2014.02.019. Accessed 27 May 2021.
  18. US Department of Commerce, National Oceanic and Atmospheric Administration. “Sunscreen Chemicals and Coral Reefs.” Noaa.gov, 2021, oceanservice.noaa.gov/news/sunscreen-corals.html. Accessed 12 July 2021.
  19. Nationalacademies.org, 2021, www.nationalacademies.org/event/06-15-2021/sunscreen-study-potential-effects-of-uv-filters-in-aquatic-environments. Accessed 13 July 2021.