ВІДМОВА ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ:Цей блог не призначений для встановлення діагнозу...
This blog does not intend to provide diagnosis, treatment, or medical advice. Read more. The content provided on this blog is for informational purposes only. Please consult with a physician or other healthcare professional regarding any medical or health-related diagnosis or treatment options. Information on this blog should not be considered as a substitute for advice from a healthcare professional. The claims made about specific products throughout this blog are not approved to diagnose, treat, cure, or prevent disease.
Автор: Д-р Майкл Мюррей, лікар-натуропат
Флавоноїди — надзвичайно корисні для здоров'я людини сполуки рослинного походження. Серед цих сполук кверцетин демонструє найзначнішу дію, особливо в боротьбі зі старінням та запаленням.
Флавоноїди — це пігменти рослинного походження, які здебільшого відповідають за колір багатьох фруктів, квітів та інших харчових продуктів. Загалом відомо понад 8000 різновидів флавоноїдів.
Молекули флавоноїдів є ключовими чинниками, що відповідають за корисні властивості ягід, зеленого чаю, рослинних екстрактів — наприклад, екстрактів ґінко та насіння винограду — а також суперфудів, таких як чорний шоколад, асаї та ягоди ґоджі.
Ще з тих часів, коли мені наприкінці 1970-х років уперше довелося вивчати дієтологію людини, мене захопили корисні властивості цих сполук. Останнім часом вивчення цих сполук бурхливо розвивається завдяки різноманітним дослідженням, особливо це стосується кверцетину.
Флавоноїди називають «природними модифікаторами біологічних реакцій». Це словосполучення значить, що флавоноїди можуть змінювати біологічні реакції на руйнівні чинники, такі як запалення, віруси та алергени. А кверцетин є «альфою» флавоноїдів, бо демонструє безліч різноманітних корисних властивостей, які впливають на експресію та функцію людських генів.
Я пишаюся тим, що в 1985 році мені довелося разом із Террі Лемерондом посприяти прийняттю індустрією здорового харчування кверцетину як дієтичної добавки. У тому ж році ми також зробили те саме і для куркуміну. Як кверцетин, так і куркумін стали відомими натуральними продуктами. У них є деякі спільні риси, але відмінностей у тому, як вони зміцнюють здоров'я, більше. Їхній ринковий потенціал, тобто обсяг продажу кожного з них, мав би бути приблизно однаковим, але куркумін набув набагато більшої популярності, ніж кверцетин. Але це може змінитися — я поясню, чому.
За останні 40 років було проведено понад 12 000 наукових досліджень корисних властивостей куркуміну, що віддзеркалює зацікавленість наукової громади в унікальних способах, якими куркумін здатний сприяти здоров'ю людини. Дослідження куркуміну (та кверцетину) здебільшого «преклінічні», тобто зосереджені на механізмі дії та потенційних варіантах використання. Преклінічні дослідження стають підставою для клінічних випробувань, що проводяться на людях. Загалом на людях було проведено приблизно 300 клінічних досліджень з участю куркуміну.
Коли дослідники тільки починали вивчати вплив куркуміну на організм людини, вони виявили, що він не дуже добре засвоювався, тобто мав низьку біодоступність. Оскільки здатність засвоюватися є важливим для впливу на здоров'я чинником, звичайний порошок куркуміну не продемонстрував тих корисних властивостей, що були виявлені преклінічними дослідженнями.
Коли в 1985 році кверцетин та куркумін були вперше запропоновані мною ринку дієтичних добавок, мені було відомо, що біодоступність могла стати проблемою, тож було прийняте рішення додати до них фермент бромелаїн, що міститься в ананасах. Бромелаїн має багато корисних властивостей, але саме його було додано до цих молекул із низькою біодоступністю через те, що в нього спостерігалася здатність позитивно впливати на засвоєння та концентрацію в тканинах організму схожих молекул, що погано засвоюються.
Популярність куркуміну поступово зростала з 1985 до 2007 року, коли дослідники почали вивчати в клінічному оточенні корисні властивості форм куркуміну, які краще засвоювалися. Ось тоді й відбулося бурхливе зростання продажів продукції з куркуміном. Результати клінічних випробувань цих поліпшених форм, як-от Meriva® та Theracurmin®, були значно кращими за звичайний порошок куркуміну, бо вони значно краще засвоювалися — мали вищу біодоступність. Ці дослідження стали каталізатором підвищення інформованості щодо куркуміну та його популярності для досягнення загальних оздоровчих цілей, таких як поліпшення роботи мозку та суглобів, покращення настрою та полегшення запалення.1-4
Те ж саме нарешті відбувається і з кверцетином. Так само, як раніше з куркуміном, тепер було проведено багато різноманітних преклінічних досліджень із використанням кверцетину — понад 6000, трохи більше ніж половина від тих, у яких розглядали куркумін. Кількість проведених на людях клінічних випробувань із використанням кверцетину (приблизно 150) також майже вдвічі менша за кількість тих, що стосувалися куркуміну.
Крім того, як було і з куркуміном, проведені на людях випробування звичайного кверцетину не дали таких позитивних результатів, як преклінічні дослідження. Але недавні клінічні випробування, проведені з використанням форм кверцетину з підвищеною здатністю засвоюватися, та результати, отримані людьми, які вживають ці форми у складі доступної у продажу продукції, створили навколо кверцетину значний позитивний галас. Очікується, що до 2024 року річний обсяг продажів кверцетину сягне колосальних 1,6 мільярдів доларів. Тож давайте тепер розглянемо, що ж може кверцетин та як взяти все можливе від цього цінного дару природи.
Давайте почнемо з самого початку Флавоноїди та вітамін C були відкриті Альбертом Сент-Дьйорді (1893–1986), який у 1937 році одержав за свої відкриття Нобелівську премію.
Сент-Дьйорді відкрив флавоноїди, коли займався виділенням вітаміну C з лимонів. Його друг страждав на кровоточивість ясен, яка припинилася після вживання виділеного з лимонів грубого препарату вітаміну C. Коли така проблема виникла знов, Сент-Дьйорді дав другові чистішу форму вітаміну C. Він очікував побачити ще більш вражаючий результат, але на його подив ця сильніше очищена форма не спрацювала. Тоді Сент-Дьйорді виділив із первинного грубого препарату вітаміну C фракцію флавоноїдів, дав її другові — усе повністю загоїлося.
Цей екстракт флавоноїдів виявився більш дієвим у лікуванні одного зі значних симптомів браку вітаміну C (кровоточивості ясен), ніж вітамін C. Іншими словами, флавоноїди, а не передбачувана активна речовина (вітамін C), насправді були активними сполуками в лимонах. Сент-Дьйорді назвав своє відкриття «вітаміном P» через його здатність знижувати проникність судин (англ. permeability), яка є однією з характерних ознак цинги, тяжкої форми дефіциту вітаміну C.
У подальшому Сент-Дьйорді продемонстрував, що клінічні симптоми цинги є наслідком поєднання браку вітаміну C та вітаміну P (флавоноїдів). Однак через те, що флавоноїди мали не всі ознаки вітамінів, назва «вітамін P» не прижилася. Хоча флавоноїди й не вважають «незамінними» поживними речовинами, подібно вітамінам, вони насправді такі ж важливі для здоров'я людини, як і незамінні вітаміни й мінерали.
Крім сприянню роботі вітаміну C, кверцетин також спроможний збільшити рівень вітаміну C в клітинах. Він має багато корисних для кровообігу та проникності капілярів властивостей, головним чином через зміцнення клітин, з яких складаються капіляри (ендотелію) та підтримування колагенових структур. Колаген, найпоширеніший у організмі білок, відповідає за цілісність сполучної тканини, яка поєднує тканини, утворюючи своєрідний «фундамент», та за цілісність сухожилків, зв'язок і хрящів.
Кверцетин є дуже важливим для легенів. Тканини легенів складаються лише з клітин, що вистилають їхню поверхню (клітин епітелію), дрібних кровоносних судин, складених із клітин ендотелію, та багатої на колаген сполучної тканини. Вітамін C та флавоноїди, такі як кверцетин, є життєво важливими для структури, функції та цілісності тканин легенів. Кверцетин, як і флавоноїди взагалі, спроможний впливати на колаген кількома різними способами, як-от:
Такий корисний вплив на колаген та капіляри робить кверцетин та інші флавоноїди особливо важливими майже для всіх тканин організму людини, не лише для легенів.
Хоча кверцетин і продемонстрував деяку безпосередню антиоксидантну дію в межах преклінічних досліджень, малоймовірно, що це істотно відтворюється в організмі людини.5,6 Його значне сприяння захисту клітин від оксидативних пошкоджень ґрунтується на іншому механізмі. Коли до організму та окремих його клітин надходить кверцетин, він активує в цих клітинах сполуку, відому як Nrf2. Ця сполука, в свою чергу, організує складну регуляторну мережу, яка впливає на метаболізм, процеси запалення, вироблення енергії клітинами та імунні реакції.
Цікавий факт: Nrf2 називають «хранителем тривалості життя», бо він спроможний захистити клітину від пошкоджень, старіння та збоїв. Кверцетин підвищує рівень Nrf2 та сприяє його роботі, тобто зміцненню здоров'я клітин — зокрема він здатен посилювати дію антиоксидантів.
По суті, кверцетин спроможний допомогти клітинам краще працювати, а також може демонструвати безліч корисних властивостей, як-от здатність підтримувати та відновлювати функціональність мітохондрій (відділів клітин, що виробляють енергію).7 Завдяки збільшенню вироблення енергії клітина може оптимальніше функціонувати та правильно керувати своїм станом.
Поліпшуючи роботу мітохондрій, кверцетин має здатність впоратися з одним із критичних чинників, пов'язаних із процесом старіння — пригніченням функції цих самих мітохондрій. У головному мозку мітохондріальна функція схожа на світлорегулятор. Коли мітохондрії виробляють достатньо енергії, мозок працює на повну. У разі ж занизької функції мітохондрій мозок «прикручує регулятор», що робить нас забудькуватими та «затуманює свідомість».
Вплив кверцетину на мітохондріальну функцію є причиною позитивних результатів, виявлених у межах кількох досліджень поліпшення розумової та фізичної працездатності спортсменів.8 Однак загальний вплив звичайного кверцетину у вигляді порошку був не надто значним.9 На відміну від цього, більш значущі результати були продемонстровані формою кверцетину, яка краще засвоюється. Зокрема, у дослідженні, в якому брали участь тріатлоністи, вживання 250 мг препарату Quercetin Phytosome® («фітосоми кверцетину») двічі на добу, що становить сумарну добову дозу у 200 мг кверцетину, демонструвало здатність покращувати час виконання вправ, а також полегшувати судоми та біль у м'язах і прискорювати відновлення організму після тренування.10 Вважається, що такі корисні властивості викликані здатністю кверцетину значно полегшувати оксидативний стрес та запобігати руйнуванню еритроцитів (гемолізу). Через 14 діб із початку вживання препарату Quercetin Phytosome® прискорення виконання вправ становило 10,6%, на відміну від 2,4% у контрольній групі.
До того, як нещодавно увагу було зосереджено на стимулюванні імунітету, найпоширенішим було застосування кверцетину заради його протиалергічної дії. У значній кількості досліджень було продемонстровано здатність кверцетину пригнічувати як вироблення, так і вивільнення гістаміну та інших хімічних медіаторів алергії, які виділяють білі кров'яні клітини — тучні клітини та базофіли.11
Тучні клітини дуже поширені в організмі людини, але в більш високих концентраціях розташовані безпосередньо під клітинами, які вистилають дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт та шкіру. Базофіли циркулюють у крові.
Преклінічні дослідження продемонстрували здатність кверцетину позитивно впливати на структуру та функціонування тучних клітин та базофілів, щоб вони не так активно реагували на певні стимули. Кверцетин також запобігає надмірному утворенню гістаміну та інших хімічних медіаторів.11
Кверцетин та його модифікована форма, EMIQ (модифікований ферментами ізокверітрин, англ. enzymatically modified isoqueritrin), здатні позитивно впливати на стан людей, які страждають на сезонні алергічні реакції.11,12 Однак, знову ж таки, ці корисні властивості бліднуть у порівнянні зі вживанням препарату Quercetin Phytosome®, посиленої форми кверцетину з підвищеною біодоступністю.
Проведене в Італії дослідження продемонструвало, що в здорових пацієнтів вживання препарату Quercetin Phytosome® запобігало вивільненню гістаміну під час проведення провокаційної алергопроби. Це змусило дослідників провести випробування вживання препарату Quercetin Phytosome® 58 пацієнтами, які страждали на алергії, що вражали носову порожнину чи дихальні шляхи. Усі пацієнти продовжували свій звичайний курс лікування, а також вживали 500 мг чи 250 мг препарату Quercetin Phytosome®, або ж не вживали його зовсім. Результати чітко продемонстрували здатність препарату Quercetin Phytosome® сприяти покращенню респіраторної функції, полегшенню подразнення носової порожнини та поліпшення антиоксидантних показників крові. Це також стало причиною меншого використання інгаляторів, крапель для носа та інших лікарських засобів.13
Зараз багато говорять про антивірусну активність кверцетину, тобто запобігання проникненню вірусу до клітин організму людини чи пригнічення здатності вірусу до реплікації. Запобігання проникненню вірусу до клітин таке ж важливе, як пригнічення його здатності до реплікації, бо воно є необхідним для розвитку вірусної інфекції. Кверцетин демонструє спроможність бути надзвичайно дієвим у цьому аспекті проти вірусів, які вражають дихальні шляхи. Запобігаючи проникненню вірусу, кверцетин може запобігти інфекції.14
Кверцетин також спроможний посилювати противірусну дію іонів цинку. Коли цинк не має зв'язків з іншими молекулами та перебуває у стані вільних іонів, він демонструє значну здатність запобігати реплікації вірусів. Він досягає цього через пригнічення реплікази — ферменту, виробленого вірусом. Саме цей фермент вірус використовує для розмноження всередині клітин організму людини. Кверцетин відіграє роль іонофору цинку. Він утворює в стінці клітини канал, яким цинк може потрапити до інфікованої клітини та запобігти реплікації вірусу.15
Щодо ж безпосередньої противірусної дії кверцетину, він спроможний пригнічувати певні ферменти, потрібні для реплікації вірусу. Спільне з вітаміном C застосування дає кращі результати та в деяких випадках є критичним для противірусної дії кверцетину.16 Вітамін C також здатний відновити рівень активного кверцетину в організмі. Коли антиоксидант виконує свою задачу та нейтралізує вільний радикал, він переходить у неактивну форму. У разі кверцетину, вітамін C може знов повернути його до активної форми. З цієї причини необхідно підтримувати достатній рівень вітаміну C в дієті та дієтичних добавках.
Кверцетин (як і вітамін C) також стимулює вироблення інтерферону. Якщо пам'ятаєте, інтерферон — це противірусна речовина, яку білі кров'яні клітини випускають, щоб боротися з вірусними інфекціями. Кверцетин посилює деякі інші властивості білих кров'яних клітин, наприклад здатність пересуватися до інфікованих ділянок, вбивати інфекційні організми та збільшувати кількість білих кров'яних клітин за наявності такої потреби.
Франческо ді П'єрро, доктор медичних наук та доктор філософії, провідний експерт світового рівня в галузях імунології та мікробіології, провів два клінічні випробування з використанням поліпшеної форми кверцетину (препарату Quercetin Phytosome®) на ранніх стадіях гострої вірусної інфекції дихальних шляхів.17,18
У межах першого дослідження 152 пацієнти з легкими та помірними симптомами інфекції верхніх дихальних шляхів одержували лише звичайне лікування — або крім звичайного лікування ще 500 мг препарату Quercetin Phytosome® (що становить 200 мг кверцетину) двічі на день протягом 30 днів. Результати були дуже позитивними. У групі, де пацієнти одержували лише звичайне лікування, 28,9% учасників були госпіталізовані, а от у тій, де вживали кверцетин, госпіталізації потребували лише 9,2%. Це значить, що кверцетин знизив рівень госпіталізації на 68%. А коли пацієнти, які вживали кверцетин, все ж потребували госпіталізації, вона була набагато коротшою. У групі, де пацієнти одержували лише звичайне лікування, їх у середньому було госпіталізовано на 6,77 дня, у той час як у тій, де вживали кверцетин, цей показник становив усього 1,57 дня. Крім того, у той час як стан 10,5% пацієнтів із групи, яка одержувала лише звичайне лікування, погіршився настільки, що потребував переведення до відділення інтенсивної терапії, а троє з них померли — у групі, де вживали кверцетин, не переводили нікого та ніхто не вмер.
У межах другого дослідження 42 пацієнти з легкими та помірними симптомами інфекції верхніх дихальних шляхів одержували лише звичайне лікування — або крім звичайного лікування ще 500 мг препарату Quercetin Phytosome® (що становить 200 мг кверцетину) тричі на день протягом першого тижня та двічі на день протягом другого. Наприкінці першого тижня двоє пацієнтів із першої групи мали негативні результати аналізів, а в чотирьох спостерігалося часткове полегшення симптомів. У групі, учасники якої вживали кверцетин, 16 мали негативні результати аналізів, а у 12 спостерігалося часткове полегшення всіх симптомів.
Так само, як раніше з куркуміном, дослідження демонструють наявність деяких корисних властивостей у звичайного кверцетину у вигляді порошку. Але результати клінічних випробувань, у яких використовувався препарат Quercetin Phytosome®, показують, що форми, здатні засвоюватися краще, забезпечують більш стабільні та вищі рівні кверцетину в крові. Це призводить до значно кращих результатів. Такі результати випробувань, у яких використовувалися поліпшені форми кверцетину, стали причиною зростання обсягів його продажу.
Придбати його можна у двох варіантах.
Клінічні випробування проводилися з використанням препарату Quercetin Phytosome®. Незважаючи на це, детальне дослідження, зосереджене на процесі засвоєння, продемонструвало, що 500 мг кверцетину у формі препарату Quercetin LipoMicel Matrix™ загалом засвоюється так само, а піковий рівень має вищий за 500 мг кверцетину у формі препарату Quercetin Phytosome®.19 Коли різні форми демонструють однакові рівні дієвої речовини в крові, їх називають «біоеквівалентними».
Що ж до того, щоб 500 мг кверцетину в цих поліпшених формах порівняти зі звичайним кверцетином у вигляді порошку — препарати Quercetin Phytosome® та Quercetin LipoMicel Matrix™ засвоюються щонайменше в десять разів краще.19,20 Отже, 500 мг кверцетину у складі будь-якої з цих поліпшених форм дорівнює приблизно 5000 мг кверцетину у вигляді порошку.
Щодо порівняння препаратів Quercetin Phytosome® та Quercetin LipoMicel Matrix™ на практиці, для розрахунку необхідного дозування (і вартості) цих двох форм знадобляться деякі математичні формули, бо реальний вміст кверцетину в препараті Quercetin Phytosome® становить 40%. На відміну від цього, у препараті Quercetin LipoMicel Matrix™ вказано саме реальний вміст. Щоб краще зрозуміти різницю між ними, капсула з 250 мг препарату Quercetin Phytosome® містить 100 мг кверцетину, у той час як у кожній капсулі препарату Quercetin LipoMicel Matrix™ міститься 250 мг.
У дослідженнях вживання препарату Quercetin Phytosome® під час гострої вірусної інфекції його доза становила 500 мг (тобто 200 мг кверцетину) два-три рази на день. Еквівалентна доза препарату LipoMicel Matrix™, кожна капсула якого містить 250 мг кверцетину, становитиме одну таку капсулу два-три рази на день. І знову ж, 500 мг кверцетину в будь-якій із цих поліпшених форм дорівнюватиме щонайменше 5000 мг звичайного кверцетину у вигляді порошку.
Джерела:
