ВІДМОВА ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ:Цей блог не призначений для встановлення діагнозу...
This blog does not intend to provide diagnosis, treatment, or medical advice. Read more. The content provided on this blog is for informational purposes only. Please consult with a physician or other healthcare professional regarding any medical or health-related diagnosis or treatment options. Information on this blog should not be considered as a substitute for advice from a healthcare professional. The claims made about specific products throughout this blog are not approved to diagnose, treat, cure, or prevent disease.
Автор: Д-р. Ерік Мадрид, доктор медичних наук
“Кожна людина є творцем власного здоров'я або хвороб” —Будда
|
ПОПЕРЕДЖЕННЯ: Депресія –серйозне захворювання. Ніколи не припиняйте прийом ліків без попередньої консультації з лікарем. Обов'язково проконсультуйтеся зі своїм лікарем, перш ніж комбінувати будь-які добавки з рецептурними антидепресантами. |
Депресія —це афективний розлад (розлад настрою), основними ознаками якого є почуття смутку та втрата задоволення від життя. Вона може стати настільки серйозною, що може призвести до соціального відсторонення, зловживання психоактивними речовинами, а іноді навіть до самогубства. У всьому світі мільйони людей страждають від депресії—вона може виникнути у будь-кого, у будь-якому віці, незалежно від соціального та економічного походження. Часто причиною розвитку депресії може бути травматичне дитинство або негативний досвід з дорослого життя, результатом чого стають невирішені проблеми, з якими складно впоратися. Проте іноді депресія може виникати без будь-якої очевидної причини.
Деякі захворювання можуть імітувати депресію, зокрема посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), гіпотиреоз, автоімунні захворювання або хронічні інфекції низького ступеня тяжкості. Щоб правильно діагностувати депресію, необхідно спершу виключити усі ці захворювання.
До найбільш поширених методів лікування депресії включають професійне психологічне консультування та призначення антидепресантів. Препарати, призначені для лікування депресії, підвищують рівень серотоніну в мозку, хімічної речовини (нейромедіатора), що допомагає надсилати здорові сигнали з однієї клітини мозку в іншу—науковці вважають, що дисбаланс або зниження рівня серотоніну сприяє розвитку депресії. Однак усе більше доказів свідчать про наявність інших факторів, що впливають на настрій, зокрема мікробіом кишківника та здоров’я мітохондрій (клітин організму, що виробляють енергію).
У людей, які страждають від проблем з травленням і синдрому дірявого кишківника, відбувається надмірне розростання “шкідливих” бактерій, які виділяють у кров ліпополісахарид (LPS), що призводить до посилення втоми та симптомів депресії. Тому зміцнення здоров'я кишківника може стати першим і вирішальним кроком до покращення загального настрою. Згідно з дослідженням 2011 року мітохондріальна дисфункція та запалення підвищують ймовірність розвитку депресії, тому, як і у випадку з кишківником, зміцнення здоров'я мітохондрій в мозку може мати сприятливий ефект на депресію.
Їжа, якою ми наповнюємо свій організм, може мати вагомий вплив як на фізичне, так і на психічне самопочуття. Харчування, що містить надмірну кількість цукру, обробленої їжі, фаст-фуду та збагаченої муки, шкідливе для здоров’я серця, та підвищує ризик розвитку цукрового діабету. Дослідження вказують на те, що надмірне споживання цукру погіршує симптоми депресії. Дослідження 2015 року, опубліковане в журналі American Journal of Clinical Nutrition, продемонструвало, що у жінок в постменопаузі, які споживали надмірну кількість цукру, ризик депресії значно підвищувався. Дослідження 2002 року також підтвердило зв’язок між надмірним споживанням цукру та початком депресії. Дослідження 2014 року свідчить, що навіть дієтична газована вода може впливати на настрій. Згідно з висновками цього дослідження споживання солодких напоїв, зокрема дієтичної газованої води, підвищує ризик розвитку депресії, тоді яккаванавпаки – знижує ризик депресії.
Добре відомо, що фізичні вправи сприятливо впливають на серце та кровоносну систему. Проте мало хто усвідомлює, що фізичні вправи також мають лікувальний ефект на симптоми депресії.
Оприлюднене у 2006 році дослідження в журналі European Journal of Public Health, показало, що у жінок, які бігали п'ять разів на тиждень, симптоми депресії покращувалися порівняно з тими жінками, які не займалися спортом. Дослідження від 2002 року продемонструвало, що в осіб віком 65 років і старше, які займалися груповими фізичними вправами, симптоми депресії зменшувалися на 30%, на відміну від тих, хто вправами не займався. Дослідження також свідчать, що фізичні вправи допомагають збільшити мітохондріальну (енергетичну) щільність в мозку, що є можливим поясненням того, як фізичні вправи можуть сприяти лікуванню депресії.
Людям з хронічними захворюваннями, зокрема хворобами серця або цукровим діабетом, повинні проконсультуватися зі своїм лікарем, перш ніж починами нову програму вправ.
Уникнення контакту з токсинами має вирішальне значення для загального стану здоров'я. Хорошим початком може стати включення органічних овочів та фруктів, оскільки деякі дослідження вказують на те, що підвищений вплив пестицидів збільшує ризик депресії. Рекомендується також споживати воду з пляшок,що не містять BPA, а також користуватися нетоксичними засобами для здоров'я, догляду та краси.
Жирні кислоти омега-3 переважно складаються з ейкозапентаєнової кислоти (EPA)та докозагексаєнової кислоти (DHA). Дослідження 2014 року в Nutrition Journal показало, що більшість американців не споживають достатньо жирних кислот омега-3, що містяться в різноманітних джерелах їжі, зокрема в рибі (скумбрія, тріска і лосось містять їх найбільше), волоських горіхах, насінні чіа, льону, коноплі та натто.
Значну частину людського мозку становлять жирні кислоти, тож їхній вплив на настрій не є несподіванкою. Згідно з висновками дослідження 2018 року жінки, які вживали риб'ячий жир з омега-3 під час вагітності або одразу після народження дитини, рідше страждали від післяпологової депресії.
Згідно з результатами метааналізу, здійсненого в 2009 році, виявлено, що риб'ячий жир з омега-3 може мати сприятливу дію на лікування депресивних розладів. Аналогічно, дослідження 2014 року також продемонструвало, що риб’ячий жир з омега-3 корисний при лікуванні людей із серйозним депресивними розладами.
Рекомендована доза: 1000-2000 мг 1-2 рази на день.
З власного досвіду медичної практики у Південній Каліфорнії, де понад 300 днів на рік сяє сонце, можу відзначити, що чотири з п'яти пацієнтів (80 відсотків) мають клінічний дефіцит вітаміну D з показниками рівня в крові у 30 нг/мл (75 нмоль/л) або й нижче.
Подвійне сліпе плацебо-контрольоване дослідження 2018 року показало, що у пацієнтів із запальними захворюваннями кишечника та депресією, які приймали вітамін D, спостерігалося значне полегшення симптомів депресії. Інший метааналіз 2018 року, де вивчали дані 948 пацієнтів, виявив, що “добавки вітаміну D сприятливо вплинули на показники депресії у пацієнтів з важкою депресією з помірним ефектом”.
Рекомендована доза: від 2000 МО до 5000 МО на день.
Магній є важливим “кофактором” мінералів та ферментів, що бере участь у понад 350 хімічних реакціях в організмі людини. Достатній прийом багатої на магній їжі, зокрема зелених листових овочів, є дуже важливим. Однак часто лише харчування недостатньо, тому необхідні добавки. Згідно з даними дослідження 2009 року 68 відсотків американців споживають менше рекомендованої денної норми споживання. У США ця норма становить 420 мг на день для чоловіків, та 320 мг на день для жінок.
Деякі препарати підвищують ризик дефіциту магнію. Серед них: препарати для зниження кислотності (наприклад, омепразол, пантопразол, ранітідін) та сечогінні препарати (наприклад, фуросемід, тріамтерен, гідрохлоротіазид).
Магній може бути корисним для людей, що страждають депресією. Дослідження вказують на те, що хворі депресією мають нижчий рівень магнію в мозку, ніж здорові особи. Крім того, низький рівень магнію в крові знижує рівень серотоніну в мозку.
Рекомендована доза: 125-500 мг на день.
Встановлено, що люди з депресією ймовірніше мають низький рівень цинку в крові. Дослідження 2017 року, оприлюднене в Frontiers in Pharmacology, також підтвердило важливість цинку для лікування пацієнтів з депресією. Те ж дослідження показало, що цинк може бути корисним і при лікуванні психозу. Цинк можна приймати з мультивітамінними комплексами або як окрему добавку.
Рекомендована доза: 25 мг на день.
Вітамін B12 (інші назви - кобаламін або ціанокобаламін) –важливий поживний компонент, необхідний організму для оптимізації здоров'я мозку, нервової та кровоносної систем. Незважаючи на його важливість, існує безліч свідчень, що населення планети страждає на дефиціт цього поживного елементу.
Крім того, доведено, що вітаміни B2 (рибофлавін), B6 (піридоксин) та B9 (фолат) також корисні для здоров'я нервової системи. Як правило, для забезпечення організму усіма необхідними вітамінами B, приймають його в комплексі вітамінів групи B.
У публікації Національного інституту здоров’я 2002 року було виявлено, що SAM-eдопомагає зменшити симптоми, пов’язані з депресією. Дослідження 2016 року показало, що застосування SAM-e у поєднанні зі селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), також надає додаткову користь у лікуванні депресії.
У дослідженні 2004 року за участю пацієнтів, які не реагували на звичайні антидепресанти, призначені лікарем, SAM-e успішно допоміг одужати 43 відсоткам пацієнтів.
Крім того, згідно з результатами подвійного сліпого рандомізованого контрольованого дослідження 2010 року за участю пацієнтів з важкою депресією було визначено, що додавання SAM-e до рецептурних ліків сприяло значному покращенню симптомів порівняно з плацебо (цукровими таблетками). Подібні результати показали нещодавні дослідження 2015 та 2016 років , де пацієнтам з депресією давали від 800 до 1600 мг SAM-e протягом 16 тижнів.
Рекомендована доза: 800–1600 мг на день.
Подальші докази стосовно необхідності цілісного підходу випливають з дослідження 2016 року, де дійшли такого висновку: “Поточні дані підтверджують доцільність комплексного використання SAMe, метил-фолату, омега-3 та вітаміну D у комплексі з антидепресантами з метою зменшення симптомів депресії.” Іншими словами, результати були кращі у тій групі, що приймала декілька харчових добавок одночасно.
Якщо основні добавки не допомагають досягти поставленої цілі, слід розглянути варіант застосування вторинних добавок.
Дослідження 2017 року показало, що застосування 5-HTPу поєднанні змоногідратом креатину, може сприяти покращенню симптомів депресії у тих пацієнтів, яким не допомогли фармацевтичні антидепресанти.
Дослідження 2012 року, показало, щомоногідрат креатинуможе мати позитивний ефект при депресії, резистентній до СІЗЗС (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну). Як зазначалося вище, споживання креатину в поєднанні з 5-HTP також покращує симптоми депресії.
Згідно з результатами дослідження на щурах, встановлено, що меліса лікарська посилює серотонінергічну активність. У щурів, яким давали воду з екстрактом меліси, спостерігалося «значно знижена депресивна поведінка» порівняно з щурами, які отримували плацебо [iii]. Це свідчить про те, що меліса може відігравати роль у лікуванні симптомів депресії.
Дослідження 2016 року, опубліковане в Phytomedicine, показало, що родіола може бути ефективним засобом для тих, хто страждає від депресії, оскільки вона здатна балансувати нейромедіатори мозку.
Джерела:
