ВІДМОВА ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ:Цей блог не призначений для встановлення діагнозу...
This blog does not intend to provide diagnosis, treatment, or medical advice. Read more. The content provided on this blog is for informational purposes only. Please consult with a physician or other healthcare professional regarding any medical or health-related diagnosis or treatment options. Information on this blog should not be considered as a substitute for advice from a healthcare professional. The claims made about specific products throughout this blog are not approved to diagnose, treat, cure, or prevent disease.
Автор: Еллен Альбертсон, д.ф., тренер із здорового стилю життя
Приблизно три чверті американців приймають принаймні одну дієтичну добавку на день. І якщо ви робите як я, то споживаєте низку продуктів для підтримки свого здорового стилю життя.
Можливо, ви щодня споживаєте мультивітамінно-мінеральну добавку і маєте цинк, екстракт бузини або вітамін C під рукою в сезон застуди та грипу. Ви також можете приймати такі добавки, як риб'ячий жир, колаген, вітамін D, кальцій, магній, або Коензим Q10 (CoQ10) та споживаєте пробіотичний продукт для покращення здоров'я кишечника.
Але є багато інших добавок, що не потрапили в поле зору, з якими ви повинні ознайомитися. Ось п’ять добавок, які варто додати до свого оздоровчого режиму.
Чи хотіли б ви знизити рівень цукру та холестерину в крові та зменшити запалення? Ви можете порадитись зі своїм лікарем щодо додавання берберину до вашої системи добавок.
Біоактивна алкалоїдна сполука берберину міститься в корі, коренях і листі приблизно 450-500 рослин, зокрема барбарису, куркуми, жовтокоріню, та магонії падуболистої. Як і куркума, берберин (він же Natural Yellow 18) має жовтий колір і колись широко використовувався для фарбування вовни та шкіри.
Берберин використовується в медицині більше 3000 років. Ассирійські глиняні таблиці, датовані 650 роком до нашої ери, описують його як засіб для очищення крові. Він має різноманітні терапевтичні властивості, численні механізми дії та довгу історію використання в традиційній китайській та аюрведичній медицині, зокрема у Південній Америці.
Традиційно берберин використовувався для лікування захворювань шкіри, органів травлення та дихання; він загоює пухлини, інфекції та рани; виліковує геморой, розлади травлення, дизентерію; а також знижує температуру. На сьогодні його використовують в Китаї як безрецептурний антибактеріальний засіб для лікування діареї.
Берберин діє на клітинному рівні, стимулюючи фермент під назвою аденозинмонофосфат-активована протеїнкіназа (АМПК). АМПК регулює енергію клітин і бере участь у багатьох біологічних процесах. Крім того, рослинна сполука має протигрибкові та антибіотичні властивості, які можуть боротися з певними інфекціями та покращувати мікробіом вашого тіла.
Дослідження показують, що берберин може значно знижувати рівень цукру в крові у людей з діабетом 2-го типу і може бути так само ефективним, як і діабетичний препарат метформін. Рандомізоване клінічне дослідження 2008 року за участю 116 пацієнтів з діабетом 2-го типу та дисліпідемією (нездоровим рівнем одного або кількох типів жиру у крові) показало, що "берберин ефективний і безпечний у лікуванні діабету 2-го типу та дисліпідемії".
Берберин впливає на метаболізм глюкози, покращуючи резистентність до інсуліну, сприяючи секреції інсуліну, сповільнюючи розщеплення вуглеводів і пригнічуючи виробництво глюкози в печінці.
Берберин також може допомагати захищати серцево-судинну систему. Системний огляд і мета-аналіз рандомізованих контрольованих досліджень показали, що прийом берберину допомагав значно знижувати загальний холестерин, тригліцериди та холестерин ЛПНЩ, одночасно збільшуючи рівень ЛПВЩ (хорошого) холестерину. Інше дослідження показало, що прийом 500 мг берберину двічі на день протягом трьох місяців знижує рівень холестерину на 29%, тригліцеридів на 35% і холестерину ЛПНЩ на 25%.
Дослідження показує, що берберин може зменшувати травми при ішемічних станах, які виникають під час інсульту або інфаркту. Він також може знижувати артеріальний тиск і послаблювати окислювальний стрес.
Берберин також благотворно впливає на нервову систему. Дослідження демонструє, що берберин може сповільнювати розвиток хвороби Альцгеймера та допомагати в лікуванні розладів настрою, таких як депресія та біполярний розлад.
Берберин також допомагає покращувати роботу печінки, особливо у людей з неалкогольною жировою хворобою печінки. Мета-аналіз шести рандомізованих контрольованих досліджень, які вивчали берберин як засіб лікування неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП), встановили, що "берберин позитивно впливає на рівень ліпідів та глюкози в крові, функцію печінки, резистентність до інсуліну та стан жирової печінки пацієнтів з НАЖХП".
Хоча досліджень щодо зв'язку берберину із зменшенням ваги мало, деякі дослідження виявили, що він може знизити індекс маси тіла (ІМТ). У клінічному дослідженні за участю 37 чоловіків і жінок у віці від 32 до 68 років з нещодавно діагностованим метаболічним синдромом (поєднання високого рівня ліпідів, високого рівня цукру в крові та високого кров’яного тиску) в тих, хто приймав 0,3 г берберину тричі на день протягом 12 тижнів, спостерігалося значне зниження ІМТ з 31,5 до 27,4. Одне дослідження на тваринах показало, що берберин покращує метаболізм мишей, яких годували дієтою з високим вмістом жиру.
Клінічні випробування показують, що берберин загалом безпечний, але він взаємодіє з певними ліками, особливо тими, що приймаються при діабеті та високому кров’яному тиску. Отже, рекомендуємо порадитись зі своїм лікарем, перш ніж приймати берберин. Діти, вагітні жінки, жінки що годують грудьми, а також люди з алергією на певні рослини не повинні приймати берберин.
Відчуваєте стрес, тривогу чи виснаження? Хочете відновити енергію та загальний життєвий тонус і здоров'я? Ви можете розглянути прийом родіоли рожевої. Родіола рожева, також відома як оливник рожевий, золотий корінь, арктичний корінь і "хунцзинтейн" китайською мовою, — це лікарська рослина, яка росте в холодних регіонах і на великих висотах Арктики, Азії та Європи.
Повідомляється, що родіола має антивіковий ефект. У традиційній медицині Росії, Скандинавії та інших частин Європи родіола використовувалась протягом століть для пришвидшення загоєння ран, лікування втоми та слабкості, усунення симптомів стресу та покращення самопочуття. Сьогодні вона використовується для підвищення енергії та витривалості, покращення спортивних результатів і керування стресом та тривогою.
Як і азійський женьшень, ашваганда, і деякі лікарські гриби (кордицепс та левова грива), родіола є адаптогеном — природною речовиною, яка допомагає організму справлятися з фізичними, екологічними та емоційними стресовими факторами та покращує гомеостаз. Загалом, адаптогени також корисні, оскільки вони, як правило, нетоксичні, якщо приймати їх в оптимальних дозах.
Адаптогени мають подвійний вплив — вони стимулюють вивільнення гормонів стресу та прискорюють енергетичний обмін речовин. Вони також можуть посилювати або зменшувати хімічні реакції в організмі залежно від того, що саме вам потрібно. Коли ви відчуваєте стрес, адаптогени допомагають знизити рівень кортизолу. Коли ви втомилися, вони можуть підвищити рівень кортизолу, звільняючи більше енергії для виконання інших завдань.
На сьогодні родіола є основним адаптогеном для лікування стресу, схваленим Комітетом з рослинних лікарських засобів (КРЛЗ), комітетом Європейського агентства з лікарських засобів, відповідальним за збирання та оцінку наукових даних.
Однією з найзахоплюючіших областей дослідження родіоли є її використання для лікування емоційного вигорання. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визнає емоційне вигорання широко поширеною проблемою та визначає його як "синдром, концептуалізований як результат хронічного стресу на робочому місці, з яким не вдається впоратись."
Клінічне випробування за участю 118 людей віком від 30 до 60 років, які страждають від синдрому емоційного вигорання, показало, що щоденне споживання 400 мг екстракту родіоли протягом 12 тижнів як ліків покращило широкий спектр результатів, пов’язаних із цим синдромом. Поліпшення спостерігались вже через тиждень і стан учасників дослідження продовжував покращуватися протягом всього періоду з невеликою кількістю побічних ефектів.
Почуваєтеся пригніченими або не можете зосередитись? Родіола може допомагати боротися з втомою, покращувати роботу мозку, допомагати зосереджуватись та піднімати настрій. У дослідженні 100 людей із симптомами тривалої або хронічної втоми ті, хто приймав 400 мг родіоли щодня протягом восьми тижнів, повідомили, що менше піддавались стресу та втомі і загалом у них піднімався настрій, покращувались зосередження та якість життя.
В іншому дослідженні пацієнти, які приймали 170 мг екстракту родіоли на день протягом шести тижнів, відчули значне зменшення загальних симптомів депресії, таких як безсоння, емоційна нестабільність і соматизація (фізичні симптоми, пов’язані із стресом та емоціями, такі як головний біль, втома та біль у спині).
Дослідження на тваринах виявили, що родіола може покращувати роботу мозку, функцію пам’яті та піднімати настрій. Цей адаптоген також досліджується на предмет лікування кількох захворювань, пов’язаних зі старінням, зокрема хворобою Альцгеймера.
Родіолу зазвичай приймають як добавку, виготовлену з порошку кореня, або як стандартизований екстракт. Ви можете додавати родіолу в їжу або напої, приймати її у вигляді капсул або настоянки. За даними Національного центру додаткового та інтегративного відновлення здоров’я, родіолу безпечно використовували в дослідженнях, які тривали від шести до 12 тижнів. Однак немає достатньо інформації про те, чи безпечно її використовувати під час вагітності або грудного вигодовування.
Ви, мабуть, знаєте, що оливкова олія - це багате джерело здорових жирів та антиоксидантів і вона чудово підходить для маринадів, салатних заправок і соте. Але чи знаєте ви, що екстракт з листя оливкового дерева теж дуже корисний для здоров’я? Численні дослідження показують, що цей екстракт може робити все: від зниження артеріального тиску та рівня холестерину до втрати ваги.
Символ небесної сили, оливкова рослина використовувалася в медицині протягом століть. Вона з’явилась ще в стародавньому Єгипті, де її використовували в церемоніях муміфікації. За легендою, оливкове дерево подарувала людству богиня мудрості Афіна. Оливковий лист все ще використовується в традиційній медицині таких країн, як Греція, Італія та Іспанія, для лікування грипу та застуди, боротьби з інфекціями та лікування шкіри.
Користь рослини для здоров’я в основному зумовлена олеуропеїном, поліфенолом, який міститься в листі та олії. Як вітамін C та вітамін E, олеуропеїн діє як антиоксидант, знижуючи дію окислювального стресу та зменшуючи запалення. Дослідження на тваринах показують, що олеуропеїн може покращувати стан здоров’я серця, знижуючи рівень холестерину та кров’яного тиску, долаючи атеросклероз і захищаючи серце від пошкоджень.
Популяційні дослідження незмінно показували, що люди, які дотримуються середземноморської дієти, яка включає достатню кількість оливкової олії разом із великою кількістю фруктів, овочів, бобових, цільнозернових і риби, а також меншу кількість порцій червоного м’яса, менше потерпають від хронічних захворювань. Дослідження демонструє, що олеуропеїн може бути хімічною речовиною в оливковій олії, відповідальною за протипухлинну дію.
Народна медицина часто використовує поєднання екстракту оливкового листя, куркуми, та гуньби сінної для лікування діабету. Усі три компоненти можуть покращувати спосіб використання організмом інсуліну, гормону, відповідального за надходження глюкози з системи кровообігу в клітини. Дослідження на тваринах показують, що екстракт оливкового листя знижує рівень гіперглікемії та гіперінсулінемії.
Екстракт оливкового листя також може допомагати контролювати вагу. У дослідженнях на тваринах екстракт оливкового листя допомагав запобігати ожирінню та зменшувати накопичення вісцерального жиру, а також рівень ліпідів у сироватці крові у мишей, яких годували стравами з високим вмістом жиру. Вчені вважають, що це працює шляхом зміни молекул, які виробляють жир, на генетичному рівні, внаслідок чого вони накопичують менше жиру.
Дослідження на тваринах показують, що олеуропеїн може захищати печінку та запобігати прогресуванню неалкогольної жирової хвороби печінки. Додаткове дослідження вивчає нейрозахисний ефект олеуропеїну для запобігання або зменшення пошкоджень і втрат від хвороб Паркінсона та Альцгеймера.
Антимікробна властивість олеуропеїну може підвищувати стійкість до мікробів, що викликають захворювання - сальмонели та стійких до антибіотиків бактерій. Противірусні властивості олеуропеїну також можуть допомагати у боротьбі з герпесом та ВІЛ. Є інформація про окремі випадки, які свідчать про те, що прийом екстракту оливкового листя в період коли починаються симптоми застуди чи грипу, може запобігати або скорочувати тривалість хвороби. Полоскання горла чаєм з оливкового листя також може допомагати лікувати біль у горлі, зменшуючи запалення та активність вірусу.
Екстракт оливкового листя доступний у вигляді добавки, чаю або настоянки. Дослідження демонструє, що дози від 500 до 1000 мг на день забезпечують сприятливий вплив на здоров’я. Ця добавка може знижувати артеріальний тиск і рівень цукру в крові, тому важливо порадитись зі лікарем, якщо у вас діагностовано гіпертонію або діабет. Вагітним жінкам або жінкам під час грудного годування, можливо, варто уникати прийому екстракту оливкового листя, оскільки вчені мають недостатньо даних про його безпечність для цих груп населення.
Багато хто споживає клітковину, частину рослинної їжі, яку ми не перетравлюємо, як добавку для виведення, покращення здоров’я кишківника, зниження рівня холестерину, допомоги в контролі ваги та контролю рівня цукру в крові. Звичайні харчові добавки з клітковиною походять із псиліуму, вівса, та інших зерен і насіння.
Модифікований цитрусовий пектин (МЦП) - це ще один тип додаткової клітковини, про який ви, можливо, ще не чули. Його виготовляють із шкірки та м’якоті цитрусових, таких як апельсини, лимони, лайми та грейпфрути. Оскільки організм не може засвоювати пектин безпосередньо, пектин у шкірці фруктів змінюється таким чином, щоб бути придатним для поглинання в кров і використання організмом.
Він також може допомагати в детоксикації шляхом виведення (хелатоутворення) токсичних металів, таких як миш’як, кадмій і свинець, без зниження рівня корисних мінералів, таких як кальцій, магній, та цинк.
Кілька досліджень показали, що як модифікований, так і немодифікований пектин може допомагати запобігати хворобам серця, знижуючи рівень холестерину та артеріальний тиск. Рандомізоване клінічне дослідження показало, що прийом пектину в поєднанні з гуаровою камеддю знижує рівень холестерину ЛПНЩ на 12,1% у тих, в кого його рівень коливається від середнього до помірно високого.
МЦП також може допомагати роботі системи травлення. Наприклад, пребіотик, який допомагає покращувати здоров’я мікробіома, підвищуючи співвідношення корисних і шкідливих бактерій у кишечнику.
Дослідження показали, що МЦП може допомагати зменшувати симптоми, пов’язані з синдромом подразненого кишечника (СПК). Рандомізоване контрольоване дослідження за участю 87 пацієнтів із СПК і діареєю продемонструвало, що суб’єкти, які щодня приймали МЦП, значно менше потерпали від діареї, мали сформованіший стілець і кращу якість життя у порівнянні з контрольною групою.
Вперше виявлений в 1929 році в Німеччині, вітамін K отримав свою назву від німецького слова "Koagulationsvitamin". Вітамін К - це жиророзчинний вітамін, який впливає на кількість білків, що функціонують в організмі. Білок протромбін, відповідальний за згортання крові, і остеокальцин, який підтримує здоров'я кісткової тканини, потребують вітаміну К.
Окрім того, що вітамін K необхідний для згортання крові, він сприяє здоров’ю кісток і серця, покращує чутливість до інсуліну та може зменшити ризик хронічних захворювань. Вітамін K діє допомагаючи кальцію потрапляти туди, куди потрібно (в кістки), а не туди, куди не потрібно (кровоносні судини та нирки). Дослідження показує, що він допомагає запобігати переломам через остеопороз і кальцифікацію судин, що може збільшувати ризик серцево-судинних захворювань.
Мікроелемент буває двох форм: K1 (філохінон) і K2 (менахінон). K1 міститься в рослинних продуктах, особливо в зелених листових овочах, таких як капуста, шпинат, листя, соєві боби та оливкова олія. K2 міститься в деяких продуктах тваринного походження, зокрема в курятині, яєчних жовтках та сирі, а також у ферментованих продуктах, таких як традиційний японський соєвий продукт під назвою натто. Бактерії в кишечнику також виробляють K2. Оскільки він жиророзчинний, ви можете прискорити його засвоєння, вживаючи продукти, багаті вітаміном K, разом із продуктами з високим вмістом жиру, наприклад оливковою олією.
Адекватне споживання (АС) вітаміну К становить 90 мікрограмів на день для жінок і 120 мікрограмів на день для чоловіків. Незважаючи на те, що більшість людей отримує достатньо цього вітаміну лише з щоденних страв, дані свідчать про те, що прийом вітаміну К2 разом з вітаміном D і кальцієм може бути цінним засобом лікування остеопорозу та покращення здоров’я серцево-судинної системи, а також запобігання накопиченню кальцію в артеріях, які оточують серце. Кілька компаній виробляють добавку, яка поєднує вітамін D3 і холекальциферол з K2.
Такі ліки, як антибіотики, можуть знищувати кишкові бактерії, які виробляють вітамін К. Люди, які приймають ці ліки, можуть мати вищий ризик його дефіциту.
Можливо, ви вже знайомі з поширеними добавками, такими як мультивітамін, вітамін D, цинк, коензим Q10 (CoQ10), та риб'ячий жир. Але берберин, родіола, екстракт оливкового листя, модифікований цитрусовий пектин, та вітамін K - це менш відомі добавки, які пропонують широкий спектр потенційних переваг для здоров’я. Ознайомтеся з цими невідомими добавками, щоб мати можливість персоналізувати свій режим оздоровлення відповідно до потреб свого організму.
Джерела:
