ВІДМОВА ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ:Цей блог не призначений для встановлення діагнозу...
This blog does not intend to provide diagnosis, treatment, or medical advice. Read more. The content provided on this blog is for informational purposes only. Please consult with a physician or other healthcare professional regarding any medical or health-related diagnosis or treatment options. Information on this blog should not be considered as a substitute for advice from a healthcare professional. The claims made about specific products throughout this blog are not approved to diagnose, treat, cure, or prevent disease.
Автор: Доктор Кендіс Мазерс, лікар-натуропат
Психічні розлади –це захворювання, що впливають на настрій, поведінку та процес мислення. Згідно з даними Всесвітньої Організації Здоровʼя кожна восьма людина має проблеми з психічним здоровʼям.
Водночас, психічні розлади мають приблизно 13% дітей та підлітків у всьому світі. Чи можуть психобіотики бути корисними для лікування психічних захворювань? Якщо так, то слід спершу розібратися, що ж таке психобіотики та як саме вони можуть бути корисні для міцного психічного здоровʼя?
Психобіотики – це пробіотики та пребіотики , що можуть мати корисні властивості для психічного здоровʼя завдяки своїй здатності підсилювати ріст корисних бактерій у кишківнику. Дослідження свідчать, що психобіотики можуть відігравати надважливу роль для того, як саме мікробіом кишківника взаємодіє з мозком.
Вважається, що завдяки потенційно позитивному впливу, який вони можуть мати на вісь мікробіом-кішківник-мозок, психобіотики також сприяють зменшенню тривожності, полегшенню симптомів депресії та покращенню загального настрою. Таке потужне поєдннання пробіотиків з пребіотиками слід розглянути більш детально.
Зважаючи на популярність пробіотиків, ви, ймовірно, чули про їхні потужні корисні властивості. Пробіотики –це живі бактерії, зокрема лактобактерії та біфідобактерії, що можуть сприяти зміцненню здоровʼя.
Як правило, пробіотики містяться у ферментованих продуктах, зокрема в йогурті, місо, темпе, кефірі, комбучі та квашеній капусті. На відміну від більшості бактерій, які можуть бути шкідливі та навіть смертельно небезпечні для здоровʼя, пробіотики можуть мати користь для організму, сприяючи зміцненню імунітету, регулюючи випорожнення та нормалізуючи скорочення кишкового тракту.
Вони також допомагають у процесі синтезу вітамінів, зокрема вітаміну K2, вітамінів групи B, включно з пантотеновою кислотою (вітамін B5), тіаміном (вітамін B1), біотином, фолатом і рибофлавіном (вітамін B2).
Дослідження також вказують на те, що пробіотики можуть сприяти полегшенню симптомів різноманітних розладів травлення: від інфекційної діареї та виразкового коліту, до синдрому подразненого кишківника та некротичного ентероколіту. Крім того, згідно з дослідженнями пробіотики можуть мати позитивний ефект при лікування інших захворювань, як-от екзема, атопічний дерматит, респіраторні хвороби та навіть акне.
Пребіотики –це неперетравлювані волокна, що є паливом для пробіотиків. Дослідження припускають, що пребіотики можуть змінювати мікрофлору кишківника, зменшувати незначні запалення та навіть сповільнювати ріст шкідливих бактерій.
Пребіотики містять молекули фруктоолігосахаридів та інуліну. Найбільшу кількість пребіотиків містять такі продукти, як спаржа, артишок, банан, цибуля та цикорій. Оскільки тонкий кишківник людини не здатний перетравлювати та розщеплювати пребіотики, це відбувається вже у товстому кишківнику.
У процесі перетравлення або ферментування пребіотиків мікрофлорою кишківника утворюються молекули, що називаються коротколанцюгові жирні кислоти. Наукові дослідження відзначають численні корисні переваги цих кислот, зокрема їхню здатність підсилювати вроджену імунну систему та покращувати слизову оболонку кишківника. Коротколанцюгові жирні кислоти можуть також сприяти зменшенню запалення та захищати від хронічних хвороб товстого кишківника.
Дослідження вказують на те, що психобіотики—комбінація пробіотиків та пребіотиків—можуть мати користь для психічного здоровʼя, полегшуючи симптоми депресії, зменшуючи тривогу та запалення.
Депресія –це складне психічне захворювання, що може впливати на не лише на розумові процеси, а й на організм у цілому. Депресія пов’язана з тривалим підвищенням активності гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи (ГГНС).
ГГНС —це складне взаємопов’язане комбіноване сполучення між гіпоталамусом і гіпофізом у головному мозку та наднирковими залозами. Це один із основних каналів реакції організму на стрес. Будь-які аномалії у способі регулювання діяльності ГГНС, можуть підвищувати ризик розвитку депресії.
Мікрофлора кишківника також відіграє важливу роль у депресії. Дослідження показують, що мікрофлора кишківника людей, що страждають від депресії, значно відрізняється від мікрофлори здорових осіб. Ще одним цікавим звʼязком між депресією та кишківником є руйнування барʼєру кишківника, який повʼязаний з мозком за допомогою нервових закінчень.
Дослідження показують, що психобіотики можуть відігравати ключову роль для полегшення симптомів депресії за допомогою регулювання ГГНС та зміцнення захисного барʼєру кишківника. Наприклад, в межах одного рандомізованого, подвійного сліпого, плацебо-контрольованого випробування науковці порівнювали дані осіб з серйозними депресивними розладами, які приймали психобіотики, та дані осіб, що їх не приймали. Через 8 тижнів науковці встановили, що, незважаючи на майже однакове харчування в обох групах, у тих учасників, що приймали психобіотики, спостерігалися значно легші симптоми депресії, нижчий рівень інсуліну в сироватці крові, а також вищий рівень глутатіону в плазмі.
Інше рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження за участю 40 осіб з депресією виявило, що ті учасники, які приймали психобіотики з флуоксетином, мали суттєво легші депресивні симптоми, ніж ті, хто приймав лише флуоксетин.
Ще одне рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження за участю дорослих осіб з серйозними депресивними розладами показало, що ті, хто приймав психобіотики, мали значно легші симптоми депресії, ніж ті, хто приймав плацебо.
Дослідження також вказують на те, що психобіотики можуть бути корисними для регулювання функціонування ГГНС. Згідно з результатами плацебо-контрольованого дослідження, в якому брали участь 32 здорових особи у стані помірного психологічного стресу, було встановлено, що ті учасники, які проходили терапію психобіотиками, мали більшу концентрацію корисних бактерій у кишківнику та більш позитивний настрій. Учасники дослідження, які приймали психобіотики, також мали менше відчуття напруги, гніву, розгубленості та втоми.
Дослідження також вказує на те, що психобіотики можуть бути корисними для тих, хто страждає від тривожних розладів. Тривожний розлад –це психічний розлад, який викликає почуття нервозності, приреченості, паніку та надмірне занепокоєння. Фізичні симптоми тривожного розладу: тремтіння або посмикування, пітливість, прискорене дихання або навіть серцебиття.
Тривожні розлади повʼязують із кортикотропін-рилізинг-фактором, або КРГ - одним із основних гормонів, що бере участь у регулюванні ГГНС. Наукові дослідження припускають, що психобіотики можуть мати позитивний ефект для зниження тривожності за допомогою регулювання діяльності ГГНС. У межах дослідження за участю 50 дорослих осіб, 30 з яких хворіли на рак гортані, а 20 були здорові та очікували операцію, науковці вимірювали частоту серцевих скорочень та рівні ГГНС протягом двох тижнів, що передували операції.
З цієї групи випадковим способом було обрано двадцять дорослих осіб, яким призначили терапію із застосуванням психобіотиків. Дорослі, що приймали психобіотики мали нижчу частоту серцевих скорочень та рівні ГГНС в сироватці крові. Вони також повідомили про зниження рівня стресу та тривожності.
В іншому дослідженні брали участь спортсмени, які страждали від тривожних розладів. На початку дослідження було здійснено опитування учасників щодо тривожності та рівнів стресу, після чого протягом 8 наступних тижнів вони приймали психобіотики. Дослідження визначило, що в спортсменів, які приймали психобіотики, сприйняття рівнів тривожності та стресу значно знизилося. Крім цього, у них спостерігалося полегшення симптомів тривожності, зокрема прискореного серцебиття та тремтіння.
Окреме дослідження, основною цільовою групою якого були особи з генералізованим тривожним розладом або розладами харчової поведінки, як-от нервова анорексія або булімія, показало, що споживання добавок психобіотиків значно змінило мікробіом кишківника. Зміни мікрофлори кишківника полягали в розширенні спектра корисних бактерій, що, ймовірно, має корисні переваги для психічного здоровʼя.
Дослідження на тваринах із застосуванням психобіотиків для лікування тривожних розладів дійшло висновку, що їхній протитривожний ефект не закінчується лише на регулюванні ГГНС. Психобіотики можуть також мати здатність знижувати рівень запалення в організмі.
Запалення повʼязують з багатьма психічними захворюваннями, особливо з депресією та тривожними розладами. Запалення виникає внаслідок імунної реакції на сторонні агресори, що потрапляють в організм. Метою запалення є позбавлення організму від сторонніх агресорів, проте довготривале запалення може призвести до негативних наслідків для здоровʼя.
Дослідження припускають, що психобіотики можуть допомогти зменшити загальне запалення в організмі, зокрема нейрозапалення або запалення центральної нервової системи. Зменшення запалення може мати сприятливий ефект у боротьбі зі старінням, що збільшує тривалість життя.
Протизапальна дія психобіотиків полягає в тому, що вони можуть впливати на кількість клітин імунної системи, їхню функцію та канали, які вони використовують, щоб дістатися до стороннього агресора.
Наприклад, одне дослідження на тваринах показало, що дисбаланс у мікробіомі кишечника призводить до підвищення рівня запалення як у товстому кишківнику, так і в мозку. Дослідження показало, що прийом психобіотиків зменшує кількість запальних цитокінів, або клітинних месенджерів у мозку.
Мета-аналіз, тобто дослідження, що обʼєднує та аналізує результати декількох незалежних досліджень, включав дані осіб з хворобою Альцгеймера або легкими когнітивними порушеннями та дані про використання ними психобіотиків. Згідно з результатами мета-аналізу виявлено, що психобіотики покращили когнітивні функції учасників обох зазначених груп, а також знизили маркери запалення в крові, зокрема малонового діальдегіду та високочутливого С-реактивного білка (hs-CRP).
Психобіотики можуть сприяти зменшенню запалення за допомогою зниження кількості активних форм кисню та азоту в організмі. Активні форми кисню та азоту є одними з найбільших чинників пошкодження організму вільними радикалами або внаслідок окиснювального стресу. Оскільки вони викликають окиснювальний стрес, вони також відіграють важливу роль у посиленні запалення в організмі, пошкоджуючи білки і функції клітин.
Дослідження показало, що психобіотики можуть збільшити кількість корисних бактерій у кишківнику та зменшити запалення в організмі, діючи як поглиначі вільних радикалів і зменшуючи окиснювальний стрес.
Психобіотики є, ймовірно, одними із найпотужніших засобів, коли мова йде про психічне здоровʼя та здоровʼя кишківника. Дослідження зазначають, що психобіотики можуть відігравати суттєву роль у полегшенні симптомів депресії, тривожних розладів, стресу, когнітивних функцій та зменшенні запалення. Ефективне поєднання пробіотиків з пребіотиками, також відоме як психобіотики, може стати дієвим засобом підтримки психічного здоровʼя.
Джерела:
