ВІДМОВА ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ:Цей блог не призначений для встановлення діагнозу...
This blog does not intend to provide diagnosis, treatment, or medical advice. Read more. The content provided on this blog is for informational purposes only. Please consult with a physician or other healthcare professional regarding any medical or health-related diagnosis or treatment options. Information on this blog should not be considered as a substitute for advice from a healthcare professional. The claims made about specific products throughout this blog are not approved to diagnose, treat, cure, or prevent disease.
Автор: Д-р. Ерік Мадрид, доктор медичних наук
Щитовидна залоза є однією з найбільш незбагненних залоз в організмі людини. Ця маленька залоза, у формі метелика, розташована в передній нижній частині шиї та виробляє гормони, які спілкуються з кожною клітинкою людського тіла. Гормони щитовидної залози також впливають на швидкість метаболізму, що може сильно вплинути на масу тіла. Існують різні стани здоров’я, які можуть виникнути в результаті аномалій щитовидної залози, але регулярні фізичні вправи разом із достатнім споживанням вітаміну A і цинку сприятимуть реакції клітин організму на ці гормони
За деякими оцінками, аномалії щитовидної залози вражають мільйони американців та сотні мільйонів людей по всьому світі. Дві найбільш поширені проблеми, пов'язані з гормонами, - це гіпертиреоз і гіпотиреоз. Якщо щитовидна залоза виробляє занадто багато гормонів, кажуть, що у людини гіперактивна щитовидна залоза або гіпертиреоз (на який припадає менше 10 відсотків аномалій гормонів щитовидної залози). Якщо щитовидна залоза виробляє занадто мало гормонів, кажуть, що у людини недостатньо активна щитовидна залоза і цей стан називається гіпотиреоз. Ця стаття буде зосереджена насамперед на лікуванні та догляді за тими, у кого недостатньо активна щитовидна залоза, що вражає до 10 відсотків населення світу.
Що потрібно знати ТТГ (тиреотропний гормон): виробляється в гіпофізі, який розташований в головному мозку. Цей гормон стимулює щитовидну залозу розташовану на шиї виробляти гормони щитовидної залози. Гормон Т4: основний гормон, який виробляється здоровою щитовидною залозою. Т4 також виготовляється як фармацевтичний препарат під назвою левотироксин. Т4 пізніше перетворюється в активний гормон Т3. Це перетворення відбувається в щитовидній залозі, печінці, кишечнику, мозку та м’язах. Гормон Т3: утворюється з гормону Т4, він потребує такі мінерали як цинк і селен. Т3 являє собою активний гормон щитовидної залози, який передає сигнали клітинам і контролює метаболізм організму. Зворотний Т3: генерується з гормону Т4; зворотний Т3 є «протилежним» гормону Т3, але в цілому «неактивний». Під час стресу, травм, захворювань нирок та інфекцій організм вироблятиме більше цього неактивного зворотного гормону Т3 замість активного гормону Т3. |
У всьому світі основною причиною недостатньої активності щитовидної залози (гіпотиреозу) є дефіцит йоду . За оцінками, приблизно кожна третя людина в світовій популяції має дефіцит йоду в своєму організмі. У багатьох в результаті з’являється зоб (збільшення щитовидної залози) або вузлики щитовидної залози. Згідно з дослідженням, опублікованим в Огляді з ендокринних захворювань, дефіцит йоду є нормальним явищем в країнах Африки та Південної Азії, тоді як 50% населення Європи мають легкий дефіцит.
Дослідження наявності поживних речовин в організмі вагітних жінок, проведене в 2018 році в Норвегії, виявило неоптимальні показники споживання йоду у 55% з них. Згідно з оцінкою Австралійського фонду щитовидної залози, "більше 50% австралійських дітей, вагітних жінок та жінок, що годують грудьми, демонструють дефіцит йоду в своєму організмі".
Крім того, дослідження щитовидної залози від 2011 року підтвердило, що майже 10% населення Сполучених Штатів мають помірний або тяжкий дефіцит йоду в організмі. Виходячи з даних, я припускаю, щоб ще 5-10 відсотків мають помірний дефіцит. Таким чином, у Сполучених Штатах у кожної п’ятої людини спостерігається дефіцит.
Мешканці Японії зазвичай споживають більше йоду, ніж мешканці будь-яких інших країн завдяки наявності в їх щоденному раціоні морських водоростей, а саме: вакаме (ундарії), червоних морських водоростей норі (порфіри) та комбу (ламінарії). Це захищає їх.
Другою основною причиною недостатньої активності щитовидної залози є аутоімунна атака на щитовидну залозу. У цій ситуації певні антитіла (так звані анти-ТПО і антитиреоглобулін) атакують щитовидну залозу, що призводить до нездатності щитовидної залози виробляти достатню кількість гормону Т4. Найпоширенішим аутоімунним захворюванням є тиреоїдит Хашимото, названий у 1912 році на честь доктора Хакару Хашимото з Японії.
Інші фактори, які можуть перешкоджати адекватному виробленню гормонів щитовидної залози, за словами доктора Дена Лукачера з Інституту функціональної медицини, включають стрес, травми, інфекції, вплив пестицидів, фтору та глютенову хворобу.
Більшість лікарів діагностують недостатню активність щитовидної залози, коли рівень ТТГ (0,4 -4,0 мМО/л) підвищений, що підтверджується лабораторним тестом. Це вказує на те, що мозок виробляє додатковий гормон ТТГ, намагаючись стимулювати щитовидну залозу виробляти гормон Т4. Багато лікарів вважають, що оптимальний діапазон ТТГ в крові становить від 0,4 до 2,0 мМО/л.
По-перше, забезпечити достатнє споживання йоду в раціоні. За даними Центру контролю захворювань, «середнє споживання йоду з їжею в Сполучених Штатах становить приблизно 240–300 мкг на добу для чоловіків і від 190 до 210 мкг/добу для жінок». У 2001 році Інститут медицини рекомендував «споживати йод по 150 мкг на добу для невагітних дорослих, 220 мкг на добу для вагітних жінок і 290 мкг на добу під час лактації». Низький рівень йоду також пов’язаний з труднощами навчання у дітей.
Оптимізація здорового травлення також має вирішальне значення для здоров’я щитовидної залози. Людям із синдромом подразненої товстої кишки слід зосередитися на відновленні негерметичного кишечника, що допомагає забезпечити належне засвоєння вітамінів і мінералів. Дослідження показують, що чутливі до глютену люди, мають підвищений ризик захворювань щитовидної залози. Крім того, здорова травна система та збалансований мікробіом мають важливе значення для забезпечення відповідної реакції імунної системи, що допоможе запобігти аутоімунним захворюванням щитовидної залози. Мало хто усвідомлює, що 80 відсотків нашої імунної системи знаходиться в нашому кишечнику.
Сучасна медицина досягла чималого прогресу за останнє століття. Але про зоб, термін, який використовується для опису збільшення щитовидної залози, знають уже тисячоліттями.
У 40 році до нашої ери найкращі в Римі Пліній, Вітрувій і Ювенал описали лікування зоба за допомогою спалених морських водоростей, які, як ми тепер знаємо, містять велику кількість йоду. У 1500 році нашої ери Леонардо да Вінчі був першою людиною, яка намалювала щитовидну залозу у формі метелика, на додаток до дрібних деталей решти тіла.
У 1656 році Томас Вартон вперше назвав залозу "щитовидною", що походить від грецького слова thureoeidēs, або щит. Майже 200 років потому, у 1820 році, Жан Франсуа Койндет з Франції лікує зоб нещодавно відкритим йодом.
Наприкінці 1890-х років перше використання висушених сумішей для щитовидної залози, які містили гормони Т4 і Т3, було застосовано для лікування недостатньої активності щитовидної залози або гіпотиреозу. Згідно з дослідженнями, чотири з п’яти рецептів на ліки для щитовидної залози в 1960-х роках складалися з натуральної комбінації (T4/T3) продуктів, тоді як у 1988 році кожен четвертий складався з цих природних ліків. З тих пір більшість лікарів почала призначати синтетичний левотироксин, тільки Т4 формулу. Бренд Synthroid (левотироксин) вийшов на ринок у 1955 році.
В даний час традиційна медицина прикладає мало зусиль для лікування людини з тиреоїдитом Хашимото. Більшість лікарів вчать просто дозволяти щитовидній залозі «вигоріти». Як тільки це станеться, будуть призначені зазначені вище препарати для щитовидної залози, якщо лабораторні аналізи покажуть відхилення від норми підвищеного ТТГ. Багато лікарів, які займаються інтеграцією, радять лікувати основне захворювання негерметичного кишечника, щоб контролювати тиреоїдит Хашимото.
Левотироксин (Т4) гормон (синтроїд) – приймають один раз на добу
Гормон ліотиронін (Т3) (Cytomel) – приймають один раз на день
Комбінований гормон T4/T3 – приймати один або два рази на день
Дослідження 2017 року показало, що ті, хто вживає більше фруктів, овочів і насіння , мали меншу ймовірність розвитку аутоімунного захворювання щитовидної залози. Цей тип дієти також допомагає оптимізувати мікробіом кишечника та підтримувати баланс.
Важливими є наступні поживні речовини, які сприяють виробленню гормонів щитовидної залози. Вони можуть бути присутніми в добре збалансованому раціоні або споживатися, приймаючи якісні полівітаміни або окремі добавки, коли це необхідно. Існують також різні формули добавок для щитовидної залози , які містять багато з перерахованих нижче сполук в одній капсулі.
Кофактор, який бере участь у двох ферментах, які сприяють виробленню гормонів щитовидної залози. Згідно з дослідженням 2014 року опублыкованим в Міжнародному журналі ендокринології, селен може знижувати антитіла до ТПО, коли триває аутоімунна атака. Крім того, селен необхідний для перетворення Т4 в Т3 - активний гормон. Рекомендована доза: 200 мг на день.
У всьому світі його дефіцит є основною причиною зобу, вузликів щитовидної залози та недостатньої активності щитовидної залози. Рекаомендується дотримуватися дієти багатої на йод (перелік продуктів див. вище). За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), переважним методом тестування на дефіцит йоду є відбір випадкової проби сечі (найкраще вранці).
Результат, що показує менше 100 мкг/л йоду , вважається дефіцитом відповідно до стандартів ВООЗ. Рекомендована доза: приймати полівітамінно-мінеральну добавку, що містить не менше 150 мкг йоду. Інші приймають добавки йоду або ламінарію, щоб підтримувати здоровий рівень йоду. Не можна вживати більше 500 мкг йоду на добу. Забагато йоду може погіршити стан щитовидної залози.
Дефіцит заліза поширений серед жінок під час менструації. Згідно з дослідженням Щитовидна залоза 2017 року, дефіцит заліза погіршує метаболізм щитовидної залози. Автори рекомендували клініцистам перевіряти рівень заліза, щоб заповнити будь-який дефіцит. Метою мало б бути досягнення рівня феритину від 50 до 75 нг/мл або більше. Рекомендована доза: відповідно до вказівок лікаря або як зазначено на етикетці.
Вісімдесят відсотків людей у всьому світі мають дефіцит вітаміну D . Дослідження показали, що люди з його низьким рівнем мають підвищений ризик розвитку різних видів раку та аутоімунних захворювань, включаючи аутоімунне захворювання щитовидної залози. Дослідження 2018 року на дорослих з ожирінням показало, що ті, у кого рівень вітаміну D занижений, піддаються підвищеному ризику розвитку тиреоїдиту Хашимото. Рекомендована доза: від 1000 МО до 5000 МО на день.
За даними Journal of Nutrition, майже 45 відсотків американців недостатньо споживають цинку в межах свого раціону. У всьому світі понад 15 відсотків людей мають дефіцит цинку. Ця проблема дуже поширена в країнах Африки на південь від Сахари та Південної Азії.
З віком поглинання важливих мінералів, таких як цинк , може погіршитися. Крім того, недостатнє споживання цинку з продуктами або регулярне вживання алкоголю можуть також призвести до хронічного дефіциту цинку в організмі. Дефіцит цинку пов’язаний із захворюваннями щитовидної залози, шкіри і крові та підвищеним ризиком інфікування. Цинк також відіграє важливу роль у здоров’ї мозку, де його рівні в 10 разів вищі, ніж у крові.
Цинк необхідний ферментам мозку та всьому тілу. Він бере участь у понад 300 біохімічних реакціях і є важливим компонентом для більш ніж 2000 білків.
Рекомендована доза: 15 - 50 мг на добу. Цинк входить у склад більшості якісних полівітамінів.
На додаток до перерахованих вище ключових поживних речовин, для здорової щитовидної залози в раціоні також повинні бути наступні.
Також можна споживати вітаміни групи В приймаючи добавку у вигляді комплексу вітамінів групи В .
Добре збалансоване харчування має вирішальне значення для здоров’я щитовидної залози. Більшість навіть не усвідомлює наскільки важливо зосередитися на мікробіомі кишечника. Важливо уникати продуктів, які викликають проблеми з травленням. Також варто розглянути якісний пробіотик для оптимізації здоров’я щитовидної залози. Зосередження уваги на харчуванні та забезпеченні надходження всіх необхідних вітамінів і мінералів за допомогою дієти та добавок може допомогти оптимізувати здоров’я щитовидної залози. Проконсультуйтеся зі своїм лікарем, перш ніж вносити будь-які зміни в поточні методи лікування щитовидної залози.
Джерела:
