Значення магнію як мінералу важко переоцінити. Він відіграє важливу роль майже у всіх функціях організму, бо бере участь у виробленні енергії, скороченні м’язів, проведенні нервових імпульсів, балансуванні рівня цукру в крові тощо. Магній використовується в понад 300 ферментних системах організму.

Хоча цей мінерал міститься в багатьох (часто недорогих) дієтичних добавках, там це нерідко буде його оксид. Оксид магнію погано розчиняється та погано засвоюється, що підвищує ризик виникнення діареї — хоча рідкі випорожнення й можуть траплятися з усіма формами магнію. Для поліпшення засвоєння часто вживають хелати магнію, з яких найпоширенішим є цитрат.

Накопичені з роками дані свідчать про здатність магнію виявляти безліч різноманітних корисних властивостей, як-от:

  • Захист здоров’я серця
  • Підтримання рівня цукру в крові в межах здорової норми
  • Полегшення мігрені
  • Підтримання психічного здоров’я
  • Поліпшення стану здоров’я кісток
  • Сприяння більш повноцінному сну

1. Корисність для здоров’я серця

Для захисту та підтримання здоров’я серця є ціла низка різноманітних дієтичних добавок, зокрема багатий на ейкозапентаєнову кислоту (ЕПК) риб’ячий жиррибозакофермент Q10 та магній. Згідно з результатами найновіших досліджень, магній спроможний захищати серце кількома різними способами. Він може знижувати артеріальний тиск, діяти як протизапальний засіб, сприяти збалансуванню рівня цукру в крові та нормалізувати провідну здатність нервів, полегшуючи аритмію, тобто порушення регулярності серцебиття.

Нещодавно проведений огляд метааналізів виявив здатність магнію знижувати підвищений артеріальний тиск на 0,2–18,7 пунктів для систолічного тиску (перше число) та на 0,3–10,9 пунктів для діастолічного тиску (друге число). Цікаво, що магній не демонструє здатності знижувати артеріальний тиск за межі норми, тож, ймовірно, не спричинить та не погіршить зниженого артеріального тиску. В осіб із нормальним артеріальним тиском, як і в тих, чий тиск контролюється лікарськими засобами, не спостерігається подальшого зниження тиску від вживання дієтичних добавок із магнієм.

Що ж до стабілізувального впливу магнію на серце, одним з оглядів було виявлено, що підвищений рівень магнію корелює зі зменшенням частоти фібрилювання передсердь, тобто швидкого й нерегулярного серцебиття. Магній також продемонстрував здатність знижувати ризик фібрилювання передсердь після хірургічних операцій на серці та легенях. За наявними даними, магній є антагоністом кальцію й діє як блокатор кальцієвих каналів — так само, як і лікарські засоби від підвищеного артеріального тиску та нерегулярного серцебиття.

Примітно, що низький рівень магнію корелює як зі смертністю від серцевих захворювань, так і з загальним рівнем смертності. Метааналізом вживання магнію було виявлено, що кожні 100 мг його вживання на день знижували ризик серцевої недостатності на 22 %, а ризик інсульту — на 7 %. З огляду на те, що серцеві захворювання є найчастішою причиною смерті, усі джерела значного зниження ризику розвинення таких захворювань є вартими уваги.

2. Корисність щодо рівня цукру в крові

Проблеми з рівнем цукру в крові швидко стають усе поширенішими серед населення світу, роблячи свій внесок до епідемії діабету. Понад 422 мільйони людей світу страждають на діабет, й очікується, що протягом наступних десятиліть це число зростатиме. Для того, щоб змінити ці довгострокові тенденції, потрібні безпечні та ефективні засоби для профілактики й лікування діабету та підвищеного рівня цукру в крові.

Ще одна корисна властивість магнію пов’язана з його впливом на рівень цукру в крові. Глікований гемоглобін (HbA1c) — це показник середнього рівня цукру в крові за останні два-три місяці. Діабет — це захворювання, при якому поганий контроль над рівнем цукру в крові спричиняє підвищення цього рівня. Одним оглядом було виявлено помірний вплив вживання дієтичних добавок із магнієм на зниження рівня глікованого гемоглобіну в пацієнтів, які страждали на діабет. Результати іншого дослідження також свідчать про здатність дієтичних добавок із магнієм сприяти нормалізуванню рівня цукру в крові осіб, які знаходяться в групі ризику розвинення діабету, потенційно запобігаючи такому розвиненню.

3. Корисність від мігрені

Мігреневі головні болі — поширений розлад, здатний стати причиною серйозної інвалідності та погіршення якості життя. За оцінюванням експертів, це захворювання трапляється досить часто: на нього страждають приблизно мільярд людей світу. Мігрень — це сильні головні болі, які зазвичай супроводжуються нудотою і блювотою, а також чутливістю до світла та звуку.

Схоже, що дефіцит магнію здатний значно впливати на ризик розвинення мігрені. Особи, які страждають на мігрень, зазвичай мають нижчий рівень магнію, ніж ті, що на неї не страждають. Магній також відіграє важливу роль у заспокоєнні головного мозку, завдяки своїй здатності протидіяти глутамату, нейромедіатору збудження, який, як відомо, бере участь у виникненні та перебігу мігрені. Оглядова стаття, присвячена вивченню ефективності магнію в лікуванні мігрені, продемонструвала здатність перорального вживання дієтичних добавок із магнієм знижувати частоту мігреней на 80 %, а їхню тяжкість — на 73 %.

4. Корисність для психічного здоров’я

Магній, зокрема й цитрат магнію, здатний у низку різних способів впливати на стан головного мозку та психічне здоров’я. Цікаво, що брак магнію має сильну корельованість із рівнем стресу, а стрес, за наявними даними, здатний виснажувати запаси магнію. Магній спроможний гальмувати збудження в головному мозку, водночас посилюючи заспокійливу дію гамма-аміномасляної кислоти. Магній навіть може впливати на серотонін, діючи як кофактор вироблення серотоніну та посилюючи його нейромедіаторну функцію. Лікарські засоби, які найчастіше призначають від тривожності та депресії, спрямовані на підвищення рівня серотоніну. Магній також відіграє роль у розслабленні м’язів. У той час, як кальцій потрібен для скорочення м’язів, магній робить свій внесок у їхнє розслаблення.

Згідно з результатами сучасних досліджень, хоча якість цих даних і називають низькою, магній може допомагати від тривожності. Найсильніші ефекти спостерігаються в пацієнтів, схильних до тривожності та стресу.

Наявні дані також свідчать про те, що магній може впливати на стан осіб із депресією та поганим настроєм. Дослідження, які вивчали зв’язки між споживанням магнію з їжею та депресією, виявили корельованість. У межах таких досліджень підвищення рівня споживання магнію знижувало ризик розвинення депресії. Низький рівень магнію в крові також продемонстрував корельованість із депресією, хоча для повного підтвердження такого зв’язку потрібні подальші дослідження. Як дослідження на тваринах, так і клінічні випробування на людях продемонстрували здатність вживання дієтичних добавок із магнієм позитивно впливати на симптоми депресії, хоча більш характерними такі ефекти були в осіб із дефіцитом цього мінералу.

5. Корисність для здоров’я кісток

Коли мова йде про здоров’я кісток, люди здебільшого згадують про кальцій та вітамін D, але магній від них не так щоб дуже відставав. Кістки переважно складаються з кальцію та фосфору. Однак 60 % загальної кількості магнію, що міститься в організмі людини, знаходиться саме в кістках. У 2009 році Європейське агентство з питань безпечності харчових продуктів опублікувало рішення, що наявних результатів наукових досліджень уже достатньо, щоб припустити, що споживання магнію має значення для здорового стану кісток та підтримання їхніх функцій.

Знижений рівень магнію в крові спостерігається в жінок, які страждають на остеопороз. Також було продемонстровано, що особи з генетично підвищеним рівнем магнію в крові відрізняються значно підвищеною щільністю кісток нижньої частини хребта. Результати досліджень показали, що вживання дієтичних добавок із магнієм (у формі цитрату магнію) здатне протидіяти втраті кісткової маси. У метааналізі досліджень магнію та остеопорозу було дійдено висновку, що вживання дієтичних добавок із магнієм здатне корелювати з позитивними зрушеннями у сфері поліпшення мінеральної щільності кульшового суглоба та стегнової кістки.

6. Корисність для сну

З огляду на потенційну спроможність магнію впливати на стрес та тривожність, не має надто дивувати і його здатність поліпшувати якість сну. Хоча ця тема й потребує подальших досліджень, нещодавно опублікованим оглядом було виявлено, що результати спостережних досліджень свідчать про те, що особи, які страждають на дефіцит магнію, гірше сплять. Вони можуть бути схильнішими до засинання протягом дня, водночас відчуваючи себе більш сонними; можуть спати не так довго та більше хропіти. Однак рандомізовані випробування впливу магнію на сон дали неоднозначні результати, що вказує на необхідність проведення подальших більш масштабних випробувань, щоб краще зрозуміти потенційні корисні властивості магнію в цій сфері.

Дефіцит магнію

Незважаючи на те, що магній є надзвичайно важливим для здоров’я мінералом, багато людей не споживають цієї поживної речовини в достатньому об’ємі. За оцінюванням деяких експертів, люди здебільшого не задовольняють мінімальні дієтичні потреби в магнії, що піддає їх ризику розвинення значного дефіциту цього мінералу. До харчових продуктів, багатих на магній, належать горіхи, насіння, бобовіцільнозернові крупи та какао.

Через такий низький рівень споживання магнію деяким людям варто було б звернутися до вживання дієтичних добавок, щоб задовольнити свої мінімальні потреби в ньому. З усіх наявних у дієтичних добавках форм магнію саме цитрат магнію засвоюється краще, ніж оксид магнію, та є широкодоступним.

Висновки

Магній є надзвичайно важливим мінералом, необхідним для багатьох процесів організму людини та підтримання нашого здоров’я в оптимальному стані. За даними досліджень, магній потенційно може допомагати від численних різноманітних розладів, як-от запобігати розвиненню серцевих захворювань та діабету, полегшувати мігрень, підтримувати психічне здоров’я та протидіяти втраті кісткової маси. На жаль, безліч людей не задовольняють свої мінімальні потреби магнієм із їжі, що робить вживання дієтичних добавок привабливим джерелом корисних властивостей цього мінералу. Цитрат магнію — це форма магнію, яка добре засвоюється та може за необхідністю бути розумним варіантом забезпечення потрібного рівня його споживання.

Джерела:

  1. Arab A, Rafie N, Amani R, Shirani F. The role of magnesium in sleep health: a systematic review of available literature. Biol Trace Elem Res. 2023;201(1):121-128. doi:10.1007/s12011-022-03162-1
  2. Asbaghi O, Moradi S, Kashkooli S, et al. The effects of oral magnesium supplementation on glycaemic control in patients with type 2 diabetes: a systematic review and dose-response meta-analysis of controlled clinical trials. Br J Nutr. 2022;128(12):2363-2372. doi:10.1017/S0007114521005201
  3. Ashina M, Katsarava Z, Do TP, et al. Migraine: epidemiology and systems of care. Lancet. 2021;397(10283):1485-1495. doi:10.1016/S0140-6736(20)32160-7
  4. Aydin H, Deyneli O, Yavuz D, et al. Short-term oral magnesium supplementation suppresses bone turnover in postmenopausal osteoporotic women. Biol Trace Elem Res. 2010;133(2):136-143. doi:10.1007/s12011-009-8416-8
  5. Boyle NB, Lawton C, Dye L. The effects of magnesium supplementation on subjective anxiety and stress—a systematic review. Nutrients. 2017;9(5):429. Published 2017 Apr 26. doi:10.3390/nu9050429
  6. Chang J, Yu D, Ji J, Wang N, Yu S, Yu B. The association between the concentration of serum magnesium and postmenopausal osteoporosis. Front Med (Lausanne). 2020;7:381. Published 2020 Aug 4. doi:10.3389/fmed.2020.00381
  7. Chaudhary R, Garg J, Turagam M, et al. Role of prophylactic magnesium supplementation in prevention of postoperative atrial fibrillation in patients undergoing coronary artery bypass grafting: a systematic review and meta-analysis of 20 randomized controlled trials. J Atr Fibrillation. 2019;12(1):2154. Published 2019 Jun 30. doi:10.4022/jafib.2154
  8. Chiu HY, Yeh TH, Huang YC, Chen PY. Effects of intravenous and oral magnesium on reducing migraine: a meta-analysis of randomized controlled trials. Pain Physician. 2016;19(1):E97-E112.
  9. Crupi R, Cuzzocrea S. Role of EPA in inflammation: mechanisms, effects, and clinical relevance. Biomolecules. 2022;12(2):242. Published 2022 Feb 1. doi:10.3390/biom12020242
  10. Dolati S, Rikhtegar R, Mehdizadeh A, Yousefi M. The role of magnesium in pathophysiology and migraine treatment. Biol Trace Elem Res. 2020;196(2):375-383. doi:10.1007/s12011-019-01931-z
  11. Fang X, Wang K, Han D, et al. Dietary magnesium intake and the risk of cardiovascular disease, type 2 diabetes, and all-cause mortality: a dose-response meta-analysis of prospective cohort studies. BMC Med. 2016;14(1):210. Published 2016 Dec 8. doi:10.1186/s12916-016-0742-z
  12. Fiorentini D, Cappadone C, Farruggia G, Prata C. Magnesium: biochemistry, nutrition, detection, and social impact of diseases linked to its deficiency. Nutrients. 2021;13(4):1136. Published 2021 Mar 30. doi:10.3390/nu13041136
  13. Groenendijk I, van Delft M, Versloot P, van Loon LJC, de Groot LCPGM. Impact of magnesium on bone health in older adults: a systematic review and meta-analysis. Bone. 2022;154:116233. doi:10.1016/j.bone.2021.116233
  14. He B, Xia L, Zhao J, et al. Causal effect of serum magnesium on osteoporosis and cardiometabolic diseases. Front Nutr. 2021;8:738000. Published 2021 Dec 3. doi:10.3389/fnut.2021.738000
  15. Iqbal S, Klammer N, Ekmekcioglu C. The effect of electrolytes on blood pressure: a brief summary of meta-analyses. Nutrients. 2019;11(6):1362. Published 2019 Jun 17. doi:10.3390/nu11061362
  16. Kirkland AE, Sarlo GL, Holton KF. The role of magnesium in neurological disorders. Nutrients. 2018;10(6):730. Published 2018 Jun 6. doi:10.3390/nu10060730
  17. Larsson SC, Drca N, Michaëlsson K. Serum magnesium and calcium levels and risk of atrial fibrillation. Circ Genom Precis Med. 2019;12(1):e002349. doi:10.1161/CIRCGEN.118.002349
  18. Li S, Wang J, Xiao Y, et al. D-ribose: Potential clinical applications in congestive heart failure and diabetes, and its complications (Review). Exp Ther Med. 2021;21(5):496. doi:10.3892/etm.2021.9927
  19. Mathew AA, Panonnummal R. 'Magnesium'-the master cation-as a drug—possibilities and evidences. Biometals. 2021;34(5):955-986. doi:10.1007/s10534-021-00328-7
  20. Pelczyńska M, Moszak M, Bogdański P. The role of magnesium in the pathogenesis of metabolic disorders. Nutrients. 2022;14(9):1714. Published 2022 Apr 20. doi:10.3390/nu14091714
  21. Rabanal-Ruiz Y, Llanos-González E, Alcain FJ. The use of coenzyme Q10 in cardiovascular diseases. Antioxidants (Basel). 2021;10(5):755. Published 2021 May 10. doi:10.3390/antiox10050755
  22. Ramadan NM. The link between glutamate and migraine. CNS Spectr. 2003;8(6):446-449. doi:10.1017/s1092852900018757
  23. Rondanelli M, Faliva MA, Tartara A, et al. An update on magnesium and bone health. Biometals. 2021;34(4):715-736. doi:10.1007/s10534-021-00305-0
  24. Rosanoff A, Costello RB, Johnson GH. Effectively prescribing oral magnesium therapy for hypertension: a categorized systematic review of 49 clinical trials. Nutrients. 2021;13(1):195. Published 2021 Jan 10. doi:10.3390/nu13010195
  25. Serefko A, Szopa A, Poleszak E. Magnesium and depression. Magnes Res. 2016;29(3):112-119. doi:10.1684/mrh.2016.0407
  26. Sun C, Wang R, Li Z, Zhang D. Dietary magnesium intake and risk of depression. J Affect Disord. 2019;246:627-632. doi:10.1016/j.jad.2018.12.114
  27. Veronese N, Dominguez LJ, Pizzol D, Demurtas J, Smith L, Barbagallo M. Oral magnesium supplementation for treating glucose metabolism parameters in people with or at risk of diabetes: a systematic review and meta-analysis of double-blind randomized controlled trials. Nutrients. 2021;13(11):4074. Published 2021 Nov 15. doi:10.3390/nu13114074
  28. Vink R, Nechifor M. Magnesium in the Central Nervous System. Adelaide: University of Adelaide Press; 2011.
  29. Wang X, Zhang D, Ren Y, Han J, Li G, Guo X. Pharmacological interventions for preventing atrial fibrillation after lung surgery: systematic review and meta-analysis. Eur J Clin Pharmacol. 2022;78(11):1777-1790. doi:10.1007/s00228-022-03383-2
  30. You HJ, Cho SE, Kang SG, Cho SJ, Na KS. Decreased serum magnesium levels in depression: a systematic review and meta-analysis. Nord J Psychiatry. 2018;72(7):534-541. doi:10.1080/08039488.2018.1538388