ВІДМОВА ВІД ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ:Цей блог не призначений для встановлення діагнозу...
This blog does not intend to provide diagnosis, treatment, or medical advice. Read more. The content provided on this blog is for informational purposes only. Please consult with a physician or other healthcare professional regarding any medical or health-related diagnosis or treatment options. Information on this blog should not be considered as a substitute for advice from a healthcare professional. The claims made about specific products throughout this blog are not approved to diagnose, treat, cure, or prevent disease.
Автор: Д-р. Ерік Мадрид, доктор медичних наук
Мінералами називаються молекули або хімічні сполуки природного походження (із натуральним складом). Мінерали зазвичай згадуються разом з вітамінами, але відрізняються від них. Мінерали є неорганічними речовинами, які відіграють важливу роль не тільки в земній екосистемі, але й в загальному стані здоров'я всіх живих організмів, включаючи рослини, тварин та людей.
Мінерали класифікуються як основна речовина, якщо більше ніж 5 грамів мінералу є присутніми в організмі людини. Якщо організм людини містить менше 5 грамів мінералу, то він вважається мікроелементом. Але, незалежно від розміру, всі мінерали є критично важливими для забезпечення максимально ефективного функціонування людських ензимів, протеїнів та клітин.
Залізо складає п'ять відсотків земної кори, а дефіцит заліза й досі є найпоширенішим дефіцитом мінералу у світі. За оцінками, кожна третя людина у світі має нестачу цього важливого мінералу. Жінки дітородного віку знаходяться в групі найвищого ризику. Кров чоловіків зазвичай містить близько чотирьох грамів заліза, а жінок - близько трьох грамів.
Залізо є найбільш відомим за свою здатність підтримувати еритроцити (або гемоглобін) на нормальному рівні. Якщо людина має дефіцит заліза, то вона нездатна виробити потрібну кількість еритроцитів, що призводить до анемії. Незважаючи на наявність й інших причин для анемії, як -то: нестача вітаміну B12 та фолату, низький рівень заліза вважається головною причиною анемії людини.
Залізо постачається в двох формах: гемове залізо, яке надходить переважно з тваринних джерел, та негемове залізо, яке надходить з рослин. Якщо залізо споживається із м'ясом, то організм поглинає близько 30 відсотків спожитого гемового заліза. Якщо залізо надходить із рослинної їжі, горіхів та насіння, то лише близько 10 відсотків негемового заліза буде засвоєно організмом людини.
Препарати заліза можна приймати лише після встановленого діагнозу дефіциту заліза та якщо харчовий раціон не забезпечує його достатньої кількості. Деякі люди мають хворобу під назвою гемохроматоз, яка призводить до надлишку заліза. Якщо у людини був діагностований дефіцит заліза та була рекомендована відповідна харчова добавка, то така людина також може приймати вітамін С, щоб допомогти покращити абсорбцію.
Критично важливий кофактор ферменту, магній, є учасником більш ніж 350 хімічних реакцій в організмі людини. Зазвичай організм людини містить близько 25 грамів магнію. Один відсоток магнію міститься в сироватці та еритроцитах, а 90 відсотків сироватки є присутніми в кістках та м'язах. Низький рівень магнію в крові свідчить про його нестачу. Тим не менш, нормальний результат аналізу крові можливий і у людини з дефіцитом магнію. За загальними оцінками, до 75% світової популяції споживають недостатню кількість магнію, який є необхідним для гарного здоров'я.
Достатній прийом багатої на магній їжі, включаючи зелені листкові овочі, є дуже важливим. Але непоодинокими є випадки, коли харчування є недостатнім та людина потребує харчової добавки.
Деякі препарати підвищують ризик дефіциту магнію. Серед них: кислотні відновники (як-то: омепразол, пантопразол, ранітідін) та сечогінні пігулки для води (як-то: фуросемід, тріамтерен, гідрохлоротіазид).
Достатній прийом магнію через їжу є найкращим варіантом. Тим не менш, його кількість може бути недостатньою навіть у людей зі здоровим та збалансованим раціоном. Магній є доступним у формі порошку, таблеток та капсул. Хелатні форми магнію (як-то: цитрат магнію, гліцинат магнію, малат магнію та треонат магнію) є ідеальними для його оптимальної абсорбції та ефективності. Рецепти на основі оксиду магнію також допускаються, але можуть мати побічні ефекти для шлунково-кишкового тракту у деяких людей, наприклад, рідкий стул. Приймати магній потрібно за інструкцією. Люди з прогресуючою хворобою нирок повинні проконсультуватись у свого сімейного лікаря перед прийомом магнієвих добавок.
Кальцій є одним з найпоширеніших мінералів в організмі людини та на Землі. Насправді близько двох відсотків від маси тіла людини складає кальцій. Встановлено, що 99% кальцію в організмі людини припадає на її кістки, а 1% циркулює в крові людини та є присутнім в її клітинах.
Кальцій відповідає за здоров'я кісток та м'язів, включаючи роботу серцевого м'язу. Якщо людина не отримує достатньо кальцію із продуктів харчування, в неї можуть виникнути проблеми зі здоров'ям. Кальцій і магній зазвичай є збалансованими, якщо вони отримуються з їжі. Якщо ви приймаєте кальцієву харчову добавку, то доповніть її, будь-ласка, магнієвою добавкою. Крім того, адекватний рівень вітаміну D є необхідним для ефективного поглинання кальцію.
Якщо раціон людини не забезпечує достатню кількість кальцію, то людина може розглянути можливість включити кальцієву добавку до свого щоденного раціону. Зазвичай кальцій приймають в діапазоні 500 - 1000 мг на добу. Карбонат кальцію потребує наявності в шлунку людини достатнього об'єму кислоти для абсорбції, тому споживання кальцію з м'ясом є найбільш прийнятним варіантом. Цитрат кальцію є найкращою формулою для тих, хто приймає кислотні відновники. Інші форми кальцію, як-то: кораловий кальцій, глюконат кальцію та лактат кальцію, також є прийнятними. Дехто також приймає харчові добавки з вмістом кальцію та магнію або кальцію, магнію та цинку.
За оцінками, приблизно кожна третя людина в світовій популяції має дефіцит йоду в своєму організмі. Достатня кількість йоду є необхідною для вироблення гормону щитовидної залози та забезпечення енергетичного метаболізму. Ті, хто має нижчезазначені симптоми, або ж люди з хворобами щитовидної залози повинні звернутись до свого сімейного лікаря та перевірити свій рівень йоду в сечі. Нормальний рівень йоду в сечі людини становить 100 мкг на літр або більше.
Ознакою дефіциту йоду у людини є зоб (збільшення щитовидної залози) або вузлики в щитовидній залозі. Низький рівень йоду також пов'язується із втомою, низькою температурою тіла та зниженням розумових здібностей людини (до 13.5 пунктів) згідно із стандартизованим тестом IQ. Тяжкий дефіцит йоду у плода або в ранньому дитинстві може призвести до розумової відсталості.
Згідно з дослідженням, опублікованим в Огляді з ендокринних захворювань, дефіцит йоду є нормальним явищем в країнах Африки та Південної Азії, тоді як 50% населення Європи мають легкий дефіцит.
Дослідження наявності поживних речовин в організмі вагітних жінок, проведене в 2018 році в Норвегії, виявило неоптимальні показники споживання йоду у 55% з них. Згідно з оцінкою Австралійського фонду щитовидної залози, "більше 50% австралійських дітей, вагітних жінок та жінок, що годують грудьми, демонструють дефіцит йоду в своєму організмі".
Крім того, дослідження в журналі "Щитовидна залоза" від 2011 року підтвердило, що майже 10% населення Сполучених Штатів мають помірний або тяжкий дефіцит йоду в організмі. Вважається, що ще від 5 до 10% популяції мають легкий дефіцит. Тобто, кожний п'ятий американець може мати дефіцит йоду в своєму організмі.
Мешканці Японії зазвичай споживають більше йоду, ніж мешканці будь-яких інших країн завдяки наявності в їх щоденному раціоні морських водоростей, а саме: вакаме (ундарії), червоних морських водоростей норі (порфіри) та комбу (ламінарії).
Якщо споживання йоду через їжу не є достатнім, то рекомендованим є прийом якісної мультивітамінної добавки з розрахунку щонайменш 150 мкг йоду на добу. Дехто також приймає добавки з вмістом ламінарії, щоб забезпечити достатній рівень йоду для свого організму. Європейський Союз рекомендує приймати з добавкою не більше 600 мкг йоду на добу.
Згідно з даними Всесвітньої організації з охорони здоров'я, близько 20% світової популяції можуть мати дефіцит цинку. Дефіцит цинку у маленьких дітей може призвести до затримки росту та негативної реакції з боку імунної системи, яка стає більш вразливою для небезпечних бактерій та вірусів. Діти з Африки, Південної Азії і з Західного Тихоокеанського регіону мають більш високий ризик дефіциту цинку, ніж діти з будь-яких інших регіонів світу. Люди похилого віку з Північної Америки та Європи мають більш високий ризик дефіциту цинку, ніж діти.
Залежно від віку, рекомендується приймати від 2 до 13 мг цинку на добу; добова норма для жінок, що годують грудьми, повинна бути найбільшою, а для немовлят - найменшою. Більшість якісних мультивітамінних добавок містять цинк. Харчові добавки з вмістом кальцію, магнію та цинку є корисними для здоров'я кісток. В деяких випадках, люди можуть потребувати додаткового цинку та приймати цинкові добавки. Цинкові пастилки зазвичай приймають в сезон застуди та грипу для профілактики респіраторних інфекцій.
Джерела:
